Богун Василь Миколайович

Аферист Богун В.М. вчиняє підроблення і приховує злочини

Адвокаты, Бизнес, Люди, Новости, Популярные новости

18.12.2020 року рішенням Деснянського районного суду м.Києва у справі № 754/16191/16-ц позов особи 1 до Фізичної особи-підприємця Ременнікова Сергія Віталійовича був задоволеним частково.
Деснянський районний суд м.Києва визнав Договір № 1902/2016 від 19.02.2016 року на розробку веб-сайту, укладений між особою 1 та ФОП Ременніковим Сергієм Віталійовичем не дійсним. Крім цього, Деснянський районний суд м.Києва визнав Договір № 1902/2016 від 19.02.2016 року на розробку веб-сайту, укладений між особою 1 та ФОП Ременніковим С.В. не виконаним.
Деснянський районний суд м.Києва стягнув з ФОП Ременнікова С.В. (РНОКПП-2675719758, зареєстроване місце проживання: м.Київ. пр.Лісовий,35, кв.127) на користь особи 1 заборгованість за невиконаним зобов’язанням у розмірі 9875,00 грн., моральну шкоду у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень. В задоволенні інших вимог позову судом було відмовлено. Також, Деснянський районний суд м.Києва стягнув з ФОП Ременнікова С.В. на користь держави судовий збір у розмірі 1536,80 грн.
Не погодившись із рішенням Деснянського районного суду м.Києва у справі № 754/16191/16-ц, ФОП Ременніков С.В. знаходить адвоката-афериста Богун Василя Миколайовича (Свідоцтво № 000760 видане 04.11.2019 року Радою адвокатів м.Києва, місце проживання і проведення адвокатської діяльності – 02217, м.Київ, вул.Миколи Закревського, буд. 97, літ.А, кв.272, тел. мобільний: +38(096)208-06-07) та укладає з ним договір на надання адвокатських послуг – представництво інтересів ФОП Ременнікова С.В. в Київському апеляційному суді та в Касаційному цивільному суді Верховного Суду.
Виконуючи обов’язки по укладеному договорі на надання адвокатських послуг ФОП Ременнікову С.В., безграмотний аферист Богун В.М. складає апеляційну скаргу та подає її до Київського апеляційного суду.
При цьому, він запізнюється із строками подання саме такої скарги та сплачує судовій збір за розгляд його апеляційної скарги у значно меншому розмірі. Крім цього, аферист Богун В.М. подає до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, де не вказує її дати, а додатки до апеляційної скарги не завіряє у встановлений законом спосіб. Більше цього, неадекват Богун В.М. долучає до своєї апеляційної скарги копії своїх адвокатських документів, які також належним чином не завіряє. А саме, як це зазначається в п.2 “Положення про Ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру Ордерів”, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року за № 36 (із змінами і доповненнями), що Ордер на надання правової допомоги – письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 року за № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та іншими законами України.
Окрім того, Ордер, встановленої форми, є обов’язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених ст.20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, зокрема, звертатися із адвокатськими запитами та представляти інтереси договірних осіб. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній (або керівник адвокатського об’єднання (бюро) зобов’язані вказати на звороті ордера.
Згідно рішення РАУ за № 162 від 04.08.2017 року, ордер складає у сукупності титульну та зворотну сторони, тому при наданні адвокатом посвідченої копії адвокатського Ордеру, необхідно було робити її як цілісний документ, встановленої Радою адвокатів України форми. Крім цього, відмітка про посвідчення копії Ордеру адвоката мала складатися зі слів: “Згідно з оригіналом”, особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об’єднання (бюро) у випадку, якщо Ордер видається адвокатським об’єднанням (бюро), який засвідчує копію, його ініціали та прізвища, а також дати засвідчення копії. Залучені до провадження копія Ордеру не містить інформації про орган, у якому надається адвокатом правова допомога із зазначенням виду адвокатської діяльності, відповідно вимогам ст.19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Також, в графі органу, у якому надається правова допомога, не вказано межі дії чинного Ордеру (приміром, “У всіх державних і не державних органах”). На звороті долученого до позову Ордеру не зазначено номеру Договору, дати його створення, не вказано прізвищ, імен і по-батькові сторін такого Договору та немає підписів. В копії Ордеру також не вказано номеру і дати видачі Посвідчення адвоката про право зайняття адвокатською діяльністю, а також найменування організації, яка видала Свідоцтво адвоката.
Усе це робить копію Ордеру адвоката Богун В.М. абсолютно недієздатною, а вказаний адвокат – позбавлений права представляти інтереси апелянта. Крім цього, Ордер адвоката Богун В.М. є типовою підробкою, адже в Єдиному державному Реєстрі мін’юсту насправді не значиться самозайнятої особи, ані приватного підприємця Богун В.М., який би дійсно був зареєстрованим в органах ДФС України. Останнє повністю спростовує легітимність спеціально зробленого в адвокатському Ордері запису: “Адвокат надає послуги на підставі індивідуальної адвокатської зайнятості”.
Тому, зазначене в Ордері, що нібито Богун В.М. надає адвокатські послуги відповідно “індивідуальній адвокатській діяльності”, спростовується даними з ЄДР, де адвоката з такими даними не обліковується.
Натомість, аферист Богун В.М. зазначає в своїй апеляційній скарзі, а згодом – ще й доповнює її в усній формі брехливими твердженнями щодо предмету спору.
А саме, що нібито ФОП Ременніков С.В. виконав умови Договору № 1902/2016 від 19.02.2016 року в повному обсязі, що нібито відповідач подавав позивачеві на підпис Акт виконаних робіт, а також що відповідач нібито помилково зазначив у договорі неправильну адресу свого проживання і реєстрації, на насправді не відповідає дійсності і розцінюється як службове підроблення і приховування злочину.
З незрозумілих причин, за наявності таких вагомих процесуальних порушень, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. чомусь прийняли до розгляду апеляційну скаргу афериста Богуна В.М.
17.05.2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду у складі суддів Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. винесли Постанову у провадженні № 22-ц/824/4877/2021, якою скасували Рішення Деснянського районного суду м.Києва за № 754/16191/16-ц повністю.
При чому, судді Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. вдалися до службового підроблення і умисного перекручування фактів. А враховуючи те, що вказані судді не досліджували матеріалів судової справи, а також те, що суддя Голуб С.А. досліджувала адміністративну панель оскаржуваного веб-сайту і фактично бачила речі, які констатували не виконання ФОП Ременніковим С.В. договору (ознаки приналежності оскаржуваного веб-сайту третій особі, не переведеність веб-сайту з англійської мови, наявність реклами третіх осіб, наявність функції автооновлення, наявність програмних обмежень, пропозиції зняття обмеження у користуванні даним сайтом, пропозиції пожертвування коштів третій особі, наявність малюнків третіх осіб, зв’язок сайту з серверами його господарів тощо), чомусь не зазначили в своєму рішенні цих речей, що підказує корупційну заангажованість даних суддів шляхом вступу в корупційний зговір із адвокатом Богуном В.М. Останнє доказується і через призму наступних очевидних і неспростовних доказів.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва у справі № 754/16191/16-ц, скасованого постановою апеляційної інстанції, зроблено такі висновки. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст.216 ЦКУ).
Згідно із ч.1 ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Таким чином, відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеного позивачем про введення його в оману щодо обставин, які мають істотне значення для укладення Договору про надання послуг № 1902/2016, а тому суд дійшов висновку про визнання договору не дійсним та застосування наслідків його недійсності.
Під час подачі апеляційної скарги адвокатом відповідача було пропущений строк для подачі апеляційної скарги і при цьому ним не було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Більше того, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. До такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 803/87/20 та додатково наголошує, що особі, яка подала апеляційну скаргу необхідно подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску (в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв’язку тощо) або докази на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України.
Відповідачем під час подачі апеляційної скарги не було в повному обсязі сплачено судовий збір. Хоча ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» і передбачає можливість зменшення сплати судового збору, проте за двох обов’язкових умов: 1) сторона по справі повинна заявити клопотання про зменшення; 2) суд виносить ухвалу про зменшення розміру сплати судового збору. Проте відповідач не подавав жодного клопотання до суду апеляційної інстанції про зменшення розміру сплати судового збору, а у свою чергу суд апеляційної інстанції не виносив ухвали про зменшення розміру сплати судового збору.
Таким чином судом апеляційної інстанції було грубо порушено Закон України «Про судовий збір», а також принцип рівності учасників процесу перед законом та судом, що визначена в ст.6 ЦПК України, оскільки протиправно надав перевагу незаконним інтересам відповідача.
Відповідачем не було надано для апеляційного суду третій комплект (з додатками) апеляційної скарги для адвоката позивача, який був уповноваженим Правобережним київським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги представляти інтереси особи 1 як суб’єкта надання безоплатної вторинної правової допомоги, а ті два комплекта скарги з додатками, які були наданими для апеляційного суду, були не належним чином оформлені, із порушенням вимог Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також з порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за № 55 «Про деякі питання документування управлінської діяльності».
Головуючий суддя апеляційної інстанції мусив звернути свою увагу на долучену до провадження копію рішення Верховного Суду № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року, яка в окремому порядку вимагала повернення скарги для усунення допущених недоліків, так як апеляційна скарга відповідача по справі не відповідала вимогам процесуального документу. А саме, як зазначається Верховним Судом (виходячи з Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за № 55), копія документу не може мати юридичної сили, якщо вона не засвідчена у належний спосіб: в правому верхньому куті кожного документу має бути вказано «з оригіналом згідно» або «копія відповідає оригіналу», дата створення копії документу, зазначення ПІП особи та його посаду, що створювала копію документу, завірення копії документу власним підписом або підписом адвоката з «мокрою» печаткою.
Апеляційний суд під час призначення справи до розгляду на 17 травня 2021 року не надсилав копії апеляційної скарги з додатками адвокату особи 1 або Правобережному київському місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та жодним із способів не повідомляв адвоката особи 1 або Правобережний київський місцевий центр з надання вторинної безоплатної правової допомоги про час і місце слухання апеляційної справи, тим самим позбавивши особу 1 права на отримання гарантованої державою правничої допомоги у вказаному цивільному процесі, що у відповідності до практики ЄСПЛ, рішень Верховного Суду, вимог ЦПК України, є безумовною підставою для скасування винесеного рішення.
Не зроблено дослідження в залі суду матеріалів справи: апеляційної скарги з додатками, документів, наданих в порядку клопотання в залі суду, а також судової справи. Саме цих речей колегія суддів апеляційної палати з розгляду цивільних справ не досліджувала в залі суду.
Огляд адміністративної панелі оскаржуваного веб-сайту проводила одна суддя (Голуб С.А.), в той час як це мали робити троє суддів, адже висновки цього огляду підписували троє суддів.
Тому судом апеляційної інстанції було умисно проігноровано положення ст.213 ЦПК України, відповідно до яких, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі. Проте не всі судді, які були залучені до розгляду даної справи в апеляційній інстанції – безпосередньо досліджували адміністративну панель оскаржуваного веб-сайта, що свідчить про їх необ’єктивність та упередженість.
Неправильно встановлено суму Договору за № 1902/2016, яка насправді була встановленою в сумі 7975 грн. (сім тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять грн. 00 коп.), а не 9875 грн. (дев’ять тисяч сімдесят п’ять грн. 00 коп. Решта сума в 1900 грн. (одна тисяча дев’ятсот грн. 00 коп.) позивачем були на шантажистську вимогу відповідача переплаченою, не дивлячись на те, що додаткових угод між відповідачем і позивачем не було укладено, так як цього суворо вимагав укладений між сторонами Договір за № 1902/2016.
Не взято до уваги вкрай важливий момент – зізнання відповідача на судовому засіданні (а також під час розгляду в першій інстанції), що він не подавав для підписання позивачу Акт виконаних робіт через не готовність здачі виконаних робіт (не виконання умов Договору).
Не взято до уваги і те, що відповідач не надав на вимогу суду жодного оригіналу документу для підтвердження легітимності наданих ним копій документів до суду, у відповідності до рішення суду (ухвали).
Необґрунтованою є позиція апеляційного суду, в особі судді Голуб С.А., яка при огляді веб-сайту бачила, що він має функцію автооновлення (так як при їй було позивачем оновлено декотрі програми веб-сайту за прикладом оновлення комп’ютерів від корпорації Майкрософт) що доказувало, що це є не автономний авторський сайт відповідача (згідно вимог Договору, який мав бути виконаним відповідачем з повною автономністю і незалежністю від третіх осіб), а той самий веб-шаблон, якого передав відповідачу позивач для його розробки (що і відображено в Договорі).
Не описано у постанові, ніякого значення не надано численній медіа-рекламі і текстовій рекламі, а також суцільному англійському тексту адміністративної панелі на даному сайті, чого згідно Договору не мало бути.
Не надано належної оцінки показам п’ятьох свідків, які донесли до суду інформацію, яка повністю підтверджує доводи позивача щодо всіх обставин справи та щодо його позовних вимог.
Не надано належної оцінки актам проведених податкових перевірок. Саме цими актами було доведено, що відповідач не мав права виходити за межі наявних дозволів (за КВЕДами) і здійснювати підприємницьку діяльність виключно на поприщі фотографії. Натомість, відповідач вийшов далеко за межі цієї діяльності і протиправно почав займатися створенням веб-сайтів, здавати в оренду веб-сайти, продавати сайти, надавати послуги хостингу, просувати сайти в інтернеті.
Не досліджено доказів (фотокопії веб-сайту відповідача); зроблено висновок про потребу спеціальних знань, тоді як проведення огляду адміністративної частини даного веб-сайту у судовому засіданні першої інстанції та аналізу загальної ваги веб-сайту та кількості папок на даному веб-сайті у порівнянні з цими самими параметрами веб-сайту, якого було передано відповідачем позивачу на комп’ютерному диску з його власноручним підписом, не вимагали від суду спеціальних знань.
Не надано оцінку тому, що в матеріалах справи містяться докази, де відповідач зізнається, що роботу не виконав і що її не може виконати, наводячи приклади сайтом Gugle, що він написаний (зроблений) з помилками, а значить що умови укладеного договору в частині технічного завдання, для нього є непосильні.
Не надано оцінку тому, що веб-сайт був переданим відповідачу для доопрацювання у працездатному стані.
Не надано оцінки тому, що веб-сайт до передачі його відповідачу для доробки, належав на правах приватної власності позивачу, про що зазначено в Договорі.
Не надано оцінки таким фактам: адмінпанель веб-сайту не була переведеною з англійської мови на українську і російські мови (всупереч договору); на веб-сайті досі є 50% невідомо чиєї реклами, що доводить те, що цей сайт досі є шаблоном, а не авторським завершеним продуктом, розміщуються сотні невідомих чужих посилань, які занижують його позиції в рейтингах в інтернеті, та які хтось розміщує без відому позивача; відповідач не надавав позивачу для підпису Акт прийому-передачі виконаних робіт, про що і сам у своїх численних поясненнях неодноразово писав, тим самим визнаючи, що веб-сайт ним не був виконаним; свідченням свідків на стороні позивача, які були присутніми при перемовинах між позивачах і відповідачем, та які бачили і чули, що відповідач навіть не пробував здавати позивачу свої роботи, однак весь час позивача шантажував, вимагаючи все більше і більше коштів, які не були передбаченими договором; не було укладено жодної додаткової угоди до основного договору, як цього вимагав Договір, а значить не може бути жодної мови про додаткові роботи, на яких відповідач акцентував увагу; не розуміється на створеннях веб-сайтів, тому задіяв сторонніх осіб для виконання умов договору; зізнання відповідача в суді першої інстанції того, що він не виконав частини Договору (роботи) і тому пропонує повернути позивачу 2000 грн., чому також апеляційна інстанція не надала правової оцінки, адже не досліджувала матеріали справи; відповідач на своєму веб-сайті «Студія «Мотильок» зазначив інформацію, що він не розробляє веб-сайти на двигуну «Вордпрес» через брак знань і умінь (докази наявні у судовій справі у вигляді скриншотів – фотокопій даного веб-сайту), в той самий час як веб-сайт позивача також знаходиться під керівництвом системи «Вордпрес», однак відповідач чомусь уклав Договір на його розробку, наперед знаючи, що він його не виконає; не призначення експертизи веб-сайту з метою встановлення об’єктивної істини, виходячи з того, що в Україні саме такої експертизи поки що не проводиться; ненадання відповідачем доказів про те, що додаткові угоди були складеними і підписаними на позадоговірні роботи, як цього вимагає Договір; невиконання відповідачем належним чином свого зобов’язання в строки та в розмірі, передбаченою Додатком №1 і Додатком №2 до Договору, а також п. 2.3, 4.5 Договору, але і уклав хибний договір»; розміщення виконавцем 01.04.2017 року на хостингу Замовника веб-сайт, який є фактично непрацездатним через такі досі існуючі негаразди: сайт знаходиться під керуванням третіх осіб (що не передбачено договором), на сайті наявна реклама третьої сторони (що порушує права Замовника), на сайті наявні електронні посилання третьої сторони (що незаконно відбирає вагу даного сайту і завдає матеріальної шкоди Замовнику), на сайті наявні малюнки, зображення та інформація третьої сторони, яка незаконно збільшує трафік (що призводить до надлишкових грошових витрат Замовника), на сайті наявні електронні адреси та пропозиції третьої сторони (що порушує право власності), сайт інфіковано вірусами (віруси досі наявні на «контрольному» диску СD-RW), непрацездатність майже усіх функцій редактора адмінпанелі (на фотокопіях сайту видно, що на сайті немає жодного абзацу, відео не розміщуються по центру сайту, приміром), наявність програмних помилок (не відповідність сайту), невідповідність швидкості загрузки сайту (до 4 секунд), якість створення мобільного сайту є нижчою за заявлену (88/100), відсутність функціоналу розділу «Контакти», на сайті знаходяться не зазначені в технічному завданні сервіси (функції, приміром посилання на декотрі соціальні мережі, що не узгоджено Договором), неможливість залишати відгуки під статтями через сторонню форму, при спробі створити в адмінпанелі наступну сторінку – автоматично відображаються якісь цифри і знаки, яких насправді ще не прописано в полях description, title, keywords, не переведені з англійської мови майже всі сторінки адмінпанелі (згоди позивачем не надавалося), неоднакове відображення сайту в різних браузерах, наявність на сайті стороннього функціоналу, якого немає на шаблоні (відхилення від ТЗ Договору), не піддаються навіть ручному регулюванню розміри вікон відео, а також не можна встановити однакові відступи між вікнами відео і документами (що знаходяться нижче – вище їх; визнання проблем підтверджується листами між відповідачем, його цивільною дружиною і позивачем, в яких надаються поради з програмування для штучного обминання виниклих проблем, в певних межах), вікна слайдера не є симетричними (якщо не робити нарізки фото вручну), не налаштовані переходи з веб-сайту на соціальні мережі, які були Договором оговорені (форма пуста, про що надавалися скриншоти), RSS-лента сформована не правильно (видає теги вперемішку з матеріалом лише декотрих статей) аудіоплеєр не піддається редагуванню в адмінпанелі (довжини і ширини полоски), флеш-відео перестає працювати при ручному введенні, що зменшують розмір вікна відео (до фіксованого розміру), у веб-редакторі не центруються вікна відео, редактор не дозволяє змінювати розмір вікна відео. Тобто, подібні обставини вказують на допущення судом апеляційної інстанції численних порушень, у тому числі і таких як: 1) всього одна суддя із трьох (решта сиділи в 20 метрах від об’єкта дослідження, що і записано на диск суду), а зробили висновок чомусь три судді; матеріали судової справи не досліджувалися суддями (пішли в нарадчу без дослідження судової справи), а раз так, тоді ніщо ними виявлене не має жодної сили); 2) не надання значення моїм 5 свідкам (які свідчили і про не зробленість сайту); 3) комп’ютерної експертизи (про яку пише адвокат відповідача) і веб-експертиза – це різні за своєю формою та змістом види експертиз, що підтверджується правовою позицією Міністерства юстиції України, що викладена у їх листі; несплата судового збору відповідачем у повному обсязі.
У той же час, позивачем по справі доведено заявлений позов, у тому числі доказано невідповідність розробленого веб-сайту належним та допустим доказом, а саме СD-R диск №RFD80М-80451 80 FF, на якому містилась кінцева та остаточна редакція структури веб-шаблону: веб-сайт, який було розміщено відповідачем на хостингу з метою з’ясування обставин щодо сумісності параметрів серверу і майбутніх його вдосконалень до рівня авторських розробок.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
В процесі розгляду цивільної справи № 754/16191/16-ц адвокат Богун В.М. умисно спотворював усі вищевказані ключові факти та усіма можливими засобами перешкоджав розгляду даної судової справи: перекручував процесуально значимі факти, вчиняв службові підроблення, надавав брехливі пояснення, перешкоджав реалізації особою 1 процесуальних прав, заявляв під час судового засідання неправові клопотання, які обмежували процесуальні права особи 1, вчиняв безлад в судовому засіданні і т.д.
При цьому слід особливо підкреслити, що для реалізації свого злочинного умислу адвокат Богун В.М. використовував завідомо підроблені або ж неналежним чином оформлені документи.
Усе вищенаписане шахрай Богун В.М. умисно спотворив і викривив, що призвело до винесення суддями Київського апеляційного суду Голуб С.А., Ігнатченко Н.В. і Таргоній Д.О. хибного рішення.
Крім усього цього, адвокат Богун В.М. уникає сплати податків та ЄСВ (в тому числі військового податку), адже уникає обов’язкової реєстрації в органах ДПС себе та найманих працівників. Натомість, адвокат Богун В.М. неправдиво зазначав в судовому засіданні (рівно як і на веб-сайті Реєстру адвокатів України і веб-сайту КДКА у м.Києві) що він проводить індивідуальну підприємницьку діяльність, що легко спростовується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Стаття 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначає, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
У Податковому Кодексі визначення самозайнятої особи надано у наступному трактуванні:

14.1.226 самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;
65.2 Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру ФОП податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів;
65.3 Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання;
65.6 Видача та заміна довідки про взяття на облік платника податків здійснюється безоплатно;
65.7 Фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, довідка про взяття на облік платника податків видається контролюючим органом із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;
65.8 Довідка про взяття на облік самозайнятої особи втрачає чинність з моменту виникнення змін у даних про фізичну особу, які зазначаються у такій довідці, та підлягає заміні у контролюючому органі. Норми встановлені п.9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 року №1588 із змінами і доповненнями.
65.9 Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Наказом Міністерства фінансів за № 323 від 24.06.2020 року унесені зміни до Наказу № 1158:
Якщо адвокат або судовий експерт провадить незалежну професійну діяльність індивідуально (не в складі державної спеціалізованої установи чи іншої юридичної особи) не з дати видачі відповідного свідоцтва, то для підтвердження періодів, протягом яких незалежна професійна діяльність не провадилась, подається документ відповідного уповноваженого органу чи витяг з реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, із зазначенням дат зупинення та поновлення права на заняття професійною діяльністю або дат зміни організаційної форми відповідної діяльності».
Пунктом 2 Наказу передбачено: «Ознака провадження незалежної професійної діяльності може бути встановлена контролюючим органом на підставі відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, якщо відповідний реєстр містить дані про те, що професійна діяльність провадиться незалежно (індивідуально)».
Пунктом 4 Наказу передбачено: «Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи, можуть подати заяву для взяття на облік/зміну місця обліку до контролюючого органу за місцем реєстрації свого проживання згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія якої подається до контролюючого органу».
Статтею 178 (Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність) Податкового Кодексу України встановлено:
– 178.6 Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет. Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
– 178.4 Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи;
– 178.8 Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та здійснює на користь нерезидента-юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження із України, здійснює нарахування та сплату податку на прибуток підприємств з доходів нерезидентів у порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III Кодексу;
– 291.4 Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної з/п, встановленої законом на 1 січня звітного року;
2) друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної з/п, встановленої законом на 1 січня звітного року;
3) третя група – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної з/п, встановленої законом на 01.01. звітного року.
Висновок: 1)Адвокат, у відповідності до ч.1 ст.13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п.14.1.226 Податкового кодексу України є самозайнятою особою.
2) з 01.01.2021 адвокат має право зареєструватись у податкових органах як ФОП з ознакою незалежної професійної діяльності (п.65.9 Податкового кодексу), без порушення ч.1 ст.13 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 3) Адвокат має право обрати спрощену систему оподаткування;
4) Єдиний соціальний внесок 2020 рік відзначився прийняттям важливого для адвокатів закону №592.
На осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність розповсюджені положення про звільнення від сплати ЄСВ: а) особами, які отримують пенсію за віком або за вислугою років; б) скасовано нарахування ЄСВ без доходу, адвокат тепер не зобов’язаний, але має право сплатити ЄСВ за періоди, коли він не отримував дохід від незалежної професійної діяльності – для формування страхового стажу; в) адвокат-ФОП не сплачує подвійний ЄСВ; г) недоїмки з ЄСВ списуються за період з 01.01.2017 по 01.03.2021 року.
Вищенаписане дає підстави вважати, що в діяльності адвоката Богун В.М. наявний склад кримінального правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.366, ч.3 ст.190, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.212, ст.212-1, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що протиправна діяльність адвоката Богун В.М. являється частиною громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то любі неправомірні дії адвоката Богун В.М. по відношенню до нього слід розцінювати як такі, що направлені на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягнуть за собою додаткову кримінальну відповідальність, передбачену ст.170 КК України.
Адвокат Богун В.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, приховує вчинені злочини відповідача, уникає реєстрації в органах ДПС та сплати податків і ЄСВ (в тому числі – військового збору), приховує найману робочу силу, перешкоджає діяльності громадських організацій, чим, з однієї сторони, частково нівелює кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – умисно перешкоджає наповненню державної скарбниці на сотні тисяч гривень, тим самим послаблюючи боєздатність наших військ (військової компанії на Сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури тощо).
Зазначене підтверджує, що в діяльності адвоката Богун В.М. наявний склад додаткового кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень адвокатом Богун В.М. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.366, ч.3 ст.190, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.212, ст.212-1, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до ЄРДР і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне:
«Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…».
У відповідності до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції України (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти конституційного права щодня і на протязі майже шести років гинуть в АТО (ОСС) найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Адвокат Богун В.М. через свою нахабність, безграмотність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно уже забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО (ОСС), які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше того, адвокат Богун В.М. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО (ОСС), нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу.
Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ОСС) і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній істоті фекальну “люстрацію”, якщо КМ КДКА і Офіс Генерального прокурора України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Адвокат Богун В.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, уникає реєстрації в органах ДПС України, не реєструє найману робочу силу, не платить податків та ЄСВ (в тому числі – військового збору), вчиняє службові підроблення, приховує вчинені злочини, займається шахрайством, надає допомогу злочинним особам і кримінальним угрупуванням, фальсифікує докази у суді, надає завідомо хибні пояснення в суді, перешкоджає діяльності громадських організацій та порушує присягу адвоката. Адвокат Богун В.М. умисно вчиняє злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці адвокатом Богун В.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень адвокатом Богун В.М. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.366, ч.3 ст.190, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.212, ст.212-1, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до ЄРДР і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення адвокатом Богун В.М. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення КДКА про не належну поведінку адвоката Богун В.М., який грубо порушує присягу адвоката. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, ГСУ ГПУ, СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від КДКА — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Адвокат Богун В.М. ордер

Адвокат Богун В.М. свідоцтво

3 comments

  • Я також знайома із цим іудейським шахраєм! Видурив у мене 26000 грн., а позовну заяву ніяк не може скласти. Не хватає розуму. Тупий як дуб-дерево! Як в народі кажуть – “Зовсім лика не в’яже”. Сумніваюся, що він має юридичну освіту. Купив документи, або ж сам їх намалював. Вже пройшло 10 місяців, а його позовну заяву суд знов і знов повертає для усунення недоліків. А гроші мої назад не повертає. Пробувала звертатися в поліцію, а там кажуть, що адвоката Богуна давно знають як затятого шахрая, що він постійно людей обманює. А оскільки він не надає платіжні документи на прийняті готівкові кошти, то і на суд його подати буде не так просто. З договором така ж сама ситуація: пропонує підписувати його у такому викладі, що там зазначені лише його права, а прав клієнта майже немає. Застерігаю людей від цього шахрая. Не звертайтеся до нього з любого приводу. Втратите свої гроші і здоров’я, а результату ніякого не буде!

  • на цьому підробному ордері не заповнений рядок стосовно наявності посвідчення адвоката (номер, серія, дата, хто видав), що підтверджує фіктивність його адвокатської освіти! справжній адвокат не допустив би таких грубих порушень при заповненні копії ордера. також, зовсім нічого не написано про номер і дату укладеного із клієнтом договору на надання адвокатських послуг, ПІП клієнта. це натякає на те, що такого договору не існує. що ж це за такий адвокат, який не уміє оформляти ордер? запитується, а що він може знати взагалі, якщо він не знає елементарного? не знаю, як інші люди на це дивляться, особисто я ще й заплатив би цьому непоголеному уроду, що б він не надавав мені своїх шахрайських послуг! адже навряд чи він коли небудь бачив в свої єврейські очі хоч один Кодекс. натомість, він виготовив художньої форми печатку із знаком Давида, що б усі його майбутні клієнти знали з ким вони мають справу – з пархатим безграмотним аферистом-євреєм!

  • як це недорозвинене чмо може представляти інтереси клієнтів, якщо він не уміє оформляти копії документів? і взагалі, складається враження що ця потвора досі не розбереться, в чому полягає робота адвоката. ця стаття доказує, що Богун сприймає шахрайство і афери як потенційну роботу адвоката, в той час як справжня робота адвоката – це правова робота, робота над законами, вміле оперування законами і судовою практикою, повага до усіх учасників судового процесу, а не лише до того, хто йому платить гроші. а це бездарне курвище практикує лише брехню і підроблення! за таких ризиків він би краще перестрахувався та зареєстрував свою псевдопрактику в податкових органах, що б на потім захистити свій триперний зад від тюремних паханів, адже ризик потрапити до тюрми у нього вкрай великий!

Залишити відповідь