Мосьондз-І.А.-Новов-С.О.-Трясун-Ю.Р

Мосьондз І.А., Новов С.О. і Трясун Ю.Р. крадуть документи

Новости, Популярные новости, Суды

14.04.2021 року детектив УВК НАБУ Грабар С.В. уп’яте закрив кримінальне провадження за № 52019000000000195 від 07.03.2019 року, знову не вчинивши обов’язкових слідчих і процесуальних дій.
Вважаючи Постанову детектива УВК НАБУ Грабара С.В. від 14.04.2021 року незаконною і передчасною, а відтак підлягаючою до скасування в судовому порядку, особа 1 подав 20.04.2021 року слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 4349/19 на Постанову від 14.04.2021 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року.
07.05.2021 року слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк М.В. за наслідками розгляду скарги за вих. № 4349/19 від 20.04.2021 року на Постанову детектива Грабара С.В. від 14.04.2021 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року виніс у судовій справі № 760/10125/21 ухвалу, якою відмовив особі 1 у її задоволенні.
Розгляд судової справи № 760/10125/21 відбувався без участі особи 1. Не погоджуючись із даним судовим рішенням, при цьому враховуючи те, що даний суддя регулярно виносить суперечливі ухвали при розгляді подібних судових справ, особа 1 подав 30.06.2021 року апеляційну скаргу за вих. № 4380/29 до Київського апеляційного суду на Ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у судовій справі № 760/10125/21. У своїй апеляційній скарзі за вих. № 4380/29 від 30.06.2021 року особа 1 зазначав наступне. Копію повного тексту ухвали у судовій справі за № 760/10125/21 від 07.05.2021 року особа 1 отримав наручно 25.06.2021 року (згідно підробленої суддею Вишняком М.В. розписки – 24.06.2021 року), а апеляційну скаргу подав через канцелярію Київського апеляційного суду – 30.06.2021 року, з пропуском процесуального строку на оскарження ухвали слідчого судді рівно на 1 день.
В своїй апеляційній скарзі особа 1 клопотав поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження Ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у судовій справі № 760/10125/21, керуючись вимогами ст.117 КПК України, ч.5 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Постановою Верховного Суду від 27.05.2019 року у справі № 461/1434/18 (провадження № 51-6470 кмо18) про поновлення строків на оскарження ухвали слідчого судді, роз’ясненням Об’єднаної Палати Верховного Суду щодо поновлення пропущених процесуальних строків у разі проголошення резулятивної частини рішення, а також Постановою Верховного Суду від 17.06.2020 року у провадженні № 51-1599км20 про поновлення строків на оскарження ухвали слідчого судді. При чому, копії усіх цих документів особа 1 надавав в додатку до своєї апеляційної скарги за вих. № 4380/29 від 30.06.2021 року. Крім цього, в обгрунтування своїх доводів щодо поважності причини пропуску встановленого строку на оскарження ухвали слідчого судді, особа 1 посилався на те, що перебуває з 22.06.2021 року на лікуванні в приватному медичному закладі, про що і надав 12.07.2021 року даному суду копію лікарської Довідки за вих. № 30/06 від 22.06.2021 року (в додатку до клопотання про перенесення судового засідання).
22.07.2021 року відбулося судове засідання в Київському апеляційному суді з розгляду апеляційної скарги за вих. № 4380/29 від 30.06.2021 року під головуванням судді Мосьондза Івана Анатолійовича, суддів Трясуна Юрія Ростиславовича і Новова Сергія Олександровича, під час якого особа 1 долучив в порядку клопотання до апеляційного провадження № 11-сс/824/4260/2021 копію протоколу МРТ-обстеження (де було зазначено відповідними лікарями його діагноз захворювання).
Також, як це і було записано на комп’ютерний диск суду (який зберігається в судовій справі) та на портативний відеозаписуючий пристрій апелянта, останній клопотав про перенесення даного судового засідання з метою долучення до апеляційного провадження оригіналу лікарської Довідки про лікування, із зазначенням дати її фактичного закриття – 22.07.2021 року (дати виходу на роботу), що даним судом було проігноровано. Більше цього, суд порушив послідовність проведення судового засідання та не вчиняв окремих процесуальних дій: не встановлював особу скаржника та його повноважень, як учасника процесу, не оголошував дебатів, не досліджував матеріали судової справи, що є порушенням норм матеріального і процесуального права.
Як результат, за наслідками розгляду клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження ухвали слідчого судді Вишняка М.В. у судовій справі за № 760/10125/21 від 07.05.2021 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Мосьондза І.А., суддів Трясуна Ю.Р. і Новова С.О. відмовила особі 1 у його задоволенні та прийняла рішення про повернення матеріалів апеляційної скарги.
Своє ганебне рішення судді Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. обгрунтували у такий дурнуватий спосіб (цитата): “…Апелянт… зазначає, що з огляду на правові висновки, викладені в постанові об’єднаної палати Верховного Суду від 27.05.2019 року (справа № 461/1434/18) та ухвалі Верховного Суду від 17.06.2020 року (справа №51-1599км20) щодо поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, він має право на поновлення пропущених процесуальних строків. Просить також врахувати, що згідно заключення Інституту нейрохірургії АМН України він має ряд хронічних захворювань. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи 1 на підтримку поданого клопотання, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши подану апеляційну скаргу на відповідність її вимогам ст.ст.392, 395, 396 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав. Положеннями статті 395 КПК України визначено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п’яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, 07.05.2021 року оскаржувана ухвала слідчого судді дійсно була ухвалена без виклику особи 1. В зв’язку з цим строк апеляційного оскарження для особи 1 обчислюється з дня отримання ним копії судового рішення. В матеріалах провадження міститься розписка особи 1 про те, що копію оскаржуваної узвали він отримав в суді 24.06.2021 року. Разом з цим, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді була подана особою 1 30.06.2021 року, тобто після закінчення 5-ти денного строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали та за відсутності об’єктивних даних на підтвердження поважності причин пропуску такого строку. Доводи апелянта про те, що копію оскаржуваної ухвали він отримав 25.06.2021 року, не відповідають фактичним обставинам провадження.
Згідно ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Як вбачається з висновку Верховного Суду, викладеному в Ухвалі від 17.06.2020 року у справі №51-1599км20, поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення за відповідним клопотанням в порядку, передбаченому ст.117 КПК України, може бути необізнаність заінтересованих осіб з мотивами постановленого слідчим суддею рішення (відповідно до висновку об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в Постанові від 27.05.2019 року у справі № 461/1434/18), а також захворювання учасника провадження та інші непереборні обставини. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v.Ukraine), заява №8371/02, п.27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v.Ukraine) (ухвала), заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року). Колегія суддів не вбачає законних підстав для поновлення особі 1 строку на апеляційне оскарження, оскільки він був обізнаний з мотивами постановленого слідчим суддею рішення, порядком і строками його оскарження, а тому мав можливість подати апеляцій скаргу в установлений законом строк. Посилання особи 1 на наявність у нього хронічних захворювань, які зазначені у медичному висновку, не може свідчити про те, що дана обставина перешкоджала йому звернутись до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк. З цих підстав, у відповідності до положень п.4 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала”.
З написаного витікає, що недолугі недоумки Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. при прийнятті ганебного рішення покладалися лише на одну з двох довідок особи 1 – на МРТ-обстеження, в той час як до провадження № 11-сс/824/4260/2021 апелянт долучив 12.07.2021 року копію лікарської Довідки за вих. № 30/06 від 22.06.2021 року про перебування на лікуванні.
Згідно рішення Верховного Суду від 17.06.2020 року у провадженні №51-1599км20, якого було проаналізовано даними суддями, перебування особи 1 на лікуванні – являється поважною підставою для поновлення пропущених процесуальних строків на оскарження ухвали слідчого судді. Тобто, волею долі, особа 1 уже був фігурантом у провадженні №51-1599км20 від 17.06.2020 року, де за аналогічних обставин судді Верховного Суду скасували рішення апеляційної інстанції, оскільки судді апеляційної інстанції також не взяли до уваги того факту, що особа 1 рік тому назад також перебував на лікуванні з приводу цього ж самого захворювання і з цього приводу надавав суду в якості доказу таку ж саму лікарську Довідку (з цього самого приватного медичного центру). А сам факт того, що хворі на голову аферисти Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. під час судового засідання 22.07.2021 року гостро критикували апелянта за те, що він досить тривало хворів за вказаною лікарською Довідкою, що власне і записано на відео, стверджує про те, що дані судді викрали з матеріалів судової справи цю саму лікарську Довідку з метою винесення неправосудного рішення, як спосіб помсти особі 1 за його антикорупційну діяльність, внаслідок якої було апелянтом відкрито декілька карних справ на даних суддів за їх потенційну протиправну діяльність, що завдає великого збитку державі і йому.
За таких підстав можна стверджувати, що безмозкі маразматики Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. умисно ухилилися від виконання свого прямого обов’язку – скоритися вимогам ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким передбачено, що “…висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права”, адже при винесенні ухвали не покладалися на дві вищевказаних Постанови Верховного Суду.
Крім цього, 28.07.2021 року, при отриманні особою 1 наручно матеріалів своєї апеляційної скарги за вих. № 4380/29 від 30.06.2021 року, було виявлено недостачу декотрих документів, які власне і стали причиною відмови у задоволенні його клопотання про поновлення пропущених строків на оскарження ухвали слідчого судді: клопотання від 12.07.2021 року про перенесення судового засідання, копії лікарської довідки за № 30/06 від 22.06.2021 року та копії протоколу МРТ-обстеження.
Небезпідставно можна вважати, що дані документи були умисно викрадені старечими дегенератами Мосьондзом І.А., Трясуном Ю.Р. і Нововим С.О. із провадження № 11-сс/824/4260/2021 з метою приховування фактів винесення ними неправосудної ухвали. В той же самий час, в апеляційному провадженні № 11-сс/824/4260/2021 мусить зберігатися комп’ютерний диск із звуко-відеозаписом розмови, як доказ усьому вищенаписаному. За таких обставин аферисти Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. в черговий раз приймали рішення виключно не з підстав, наявних у справі провадження належних та припустимих доказів, а керувалася лише власними вигадками і службовими підробленнями, що є протиправним.
Отже, напіврозумні виродки Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. в повній мірі не з’ясували всі обставини провадження. Крім цього, аферисти Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. при винесенні свого неправосудного рішення покладалися на практику ЄСПЛ, що не являється нормами прямого права, про що раніше чи не у кожному своєму рішенні самі і зазначали, якими скасовували ухвали слідчих суддів та задовольняли відповідні апеляційні скарги особи 1.
Судді-маразматики Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. під час прийняття рішення за апеляційною скаргою за вих. № 4380/29 від 30.06.2021 року на Ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у судовій справі за № 760/10125/21 від 07.05.2021 року, залишили поза увагою такі засади кримінального провадження як верховенство права, законність, доступ до правосуддя. За таких обставин, судді-аферисти Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О., постановивши Ухвалу у провадженні № 11-сс/824/4260/2021 від 22.07.2021 року, якою відмовили особі 1 у задоволенні клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження ухвали слідчого судді, фактично істотно порушили вимоги кримінально-процесуального закону.
Останнє, згідно вимог ст.424-428, 436, 438 КПК України передбачає скасування такої ухвали в касаційному порядку та призначення повторного розгляду вказаної скарги в межах Київського апеляційного суду – для виконання суддями вимог ст.117 КПК України.
І що найголовніше, аферисти Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. на даний час перебувають у досудовому розслідуванні у декількох кримінальних провадженнях, які відкрив на них особа 1, про що вони добре знають. За таких підстав, ці три недоумки мусили взяти самовідвід від розгляду даної судової справи, чого умисно не зробили, проігнорувавши вимоги КПК, ЄСПЛ, ст.106 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (який покликаний карати суддів саме за цей нахабний проступок).
Душевно хворі судді Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. винесли чергове неправосудне рішення, яким частково нівелювали кропіткі досягнення громадської організації та цим самим перешкодили наповненню бюджету країни на декілька сотень мільйонів гривень, суттєво послаблюючи боєздатність наших військ (військової компанії на сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
Крім цього, маразматики Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. надали копію Ухвали у провадженні № 11-сс/824/4260/2021, яка не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 814 від 20.08.2019 року «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах… з розгляду цивільних і кримінальних справ» та вимогам Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, адже:
— кожна друга сторінка аркушу судового рішення заповнена текстом;
— декотрі слова віддруковані прописними літерами і жирним кольором;
— ухвала містить міжрядкові відступи;
— текст ухвали має розмір, який більше дозволеного;
— не зазначено в правому верхньому куті ухвали “Копія відповідає оригіналу”;
— не вказано в ухвалі, коли вона набрала законної сили;
— ухвала не містить запису про місцезнаходження оригіналу ухвали;
— ухвалу підписав помічник судді, в той час як це має право робити лише секретар суду;
— на пломбі не вказано ПІП секретаря і немає його підпису;
— на пломбі не вказано дати створення копії ухвали, що робить з такого судового документу абсолютно недієздатний шматок паперу, який придатний виключно для потреб підтирання дуп африканських нігерів.
В статті 350 КПК України (Розгляд судом клопотань учасників судового провадження) зазначено:
“1. Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав”.
Статтею 321 КПК України (Головуючий у судовому засіданні) встановлено:
“1. Головуючий у судовому засіданні керує ходом засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження”.
Як передбачено вимогами ст.23 КПК України (Безпосередність дослідження показань, речей):
“1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом дослідження суду, крім випадків, передбачених Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених Кодексом.
3. Сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним судом”.
У відповідності до вимог ст. 117 КПК (Поновлення процесуального строку), зазначається:
1. Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
2. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
3. Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням строку.
Відповідно до ч.6 ст.9 КПК, у випадках, коли положення Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 ст.7 цього Кодексу. Згідно зі ст.8 Кодексу, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В статті 9 КПК (Законність) зазначається:
«1.Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно
додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Ухвала слідчого судді, у відповідності до ст.370 КПК України, за результатами перевірки законності і обгрунтованості рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч.2 ст.372 КПК України. Статтею 55, 129 Конституція України зазначає, що кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб та службових осіб.
У доктрині Європейського суду з прав людини «право на суд» охоплює 3 елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до суду.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як роз’яснив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах «Білуха проти України» (заява № 33949/02 від 09.11.2006 року), «Ветштайн проти Швейцарії», «Микаллеф проти Мальти», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в упередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу.
Ці правила направлені також на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної Ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні рішень у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме – вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу/самовідводу, якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які виключають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.
Згідно п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, допускається відвід (самовідвід) судді у тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в упередженості судді. Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1999 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Згідно з цією нормою має бути лише унеможливлена участь судді в розгляді справи за наявності у сторони лише сумніву в його неупередженості.
Таким чином, достатньою підставою для відводу/самовідводу є обгрунтоване припущення про існування ризику того, що суддя в силу впливу певних факторів може бути необ’єктивним і упередженим.
Наведене свідчить про те, що підставою для відводу/самовідводу не обов’язково має бути беззаперечно доведений факт не об’єктивності чи зацікавленості судді. Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведеним.
Право на справедливий судовий розгляд закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6 Конвенції. В практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього чітко визначився підхід, згідно з яким особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі п’яти років гинуть в АТО найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Судді Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. через свою нахабність, бездарність, протиправність і явну ненормальність напевно забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма і у відповідності до європейських стандартів права. Більше того, судді Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. саме у такий спосіб сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО (ООС), нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цим ганебним зрадникам фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений спосіб. Вищенаписане дає підстави вважати, що судді Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. вчинили кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.3 ст.375, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що провадження № 1-сс/824/4260/2021 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність суддів Мосьондза І.А., Трясуна Ю.Р. і Новова С.О. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії суддів Мосьондза І.А., Трясуна Ю.Р. і Новова С.О. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Судді Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом регулярно перевищують свої службові повноваження, перешкоджають доступу до правосуддя, вчиняють службові підроблення, викрадають документи із матеріалів судової справи, приховують вчинені злочини, надають допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, виносять неправосудні рішення, завдають шкоди економіці держави, порушують присягу судді, перешкоджають діяльності громадських організацій та саботують роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Судді Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України мають безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддями Мосьондзом І.А., Трясуном Ю.Р. і Нововим С.О. уже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності суддів Мосьондза І.А., Трясуна Ю.Р. і Новова С.О. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддями Мосьондзом І.А., Трясуном Ю.Р. і Нововим С.О. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддями Мосьондзом І.А., Трясуном Ю.Р. і Нововим С.О. Також було прийнято рішення про повідомлення Вищої ради правосуддя про не належну поведінку суддів Мосьондза І.А., Трясуна Ю.Р. і Новова С.О., які грубо і регулярно порушують присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя — відкриття дисциплінарних справ. Також чекаємо на відповідний резонанс небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Мосьондз І.А. Новов С.О. Трясун Ю.Р. неправосудне рішення 1

Мосьондз І.А. Новов С.О. Трясун Ю.Р. неправосудне рішення 2

Мосьондз І.А. Новов С.О. Трясун Ю.Р. неправосудне рішення 3

Постанова Верховного Суду поновлення строків 1

Постанова Верховного Суду поновлення строків 2

Постанова Верховного Суду поновлення строків 3

Постанова Верховного Суду поновлення строків 4

Мосьондз І.А. Новов С.О. Трясун Ю.Р. клопотання

3 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Мар'яна
10 місяців тому

Їм що, засліпило очі чи що? Чи в усьому цьому винна стареча катаракта? У судовій справі була довідка з лікарської установи! У клопотанні чітко записано, що в додатку надається копія лікарської довідки, про отримання якої і звістила дана апеляційна інстанція. А на відео записані слова, якими підрастичний єврей Мосьондз дуже був невдоволений, що згадана довідка дозволяє апелянту так довго хворіти (3 місяці). Хоча, насправді це було не довго! 29 днів, як для теперішніх хвороб, це вже не такий і великий термін. І потім, КПК України не містить жодних правових норм, якими обмежується час лікування і частота видачі довідок на таке… Читати далі »

Юрій
10 місяців тому

А це вже означає, що обов’язково мусять бути переглянутими і скасованими усі ті судові справи, які вони раніше розглядали, включаючи і судову справу за № 753/15318/19!

Cлава
10 місяців тому

Мосьондз – душевно хворий хуйло! Якщо у справі суду була постанова з Верховного суду, якою вже скасовувалися рішення апеляційної інстанції, стосовно відмови у задоволенні клопотання про поновлення пропущених процесуальних строків на оскарження рішень слідчого судді, то це вже прямий доказ того, що ця вся піздобратія навмисно викрала із справи суду лікарську довідку, що б у такий спосіб не допустити до розгляду неугодну для них судову справу! Як правило, таке бесчинство ці підлі хорьки вчиняють із скаргами на закриття кримінальних проваджень, в яких фігурують працівники правоохоронних органів, чиновники та судді! В любому випадку, це являється злочином та потребує окремого покарання в… Читати далі »