Мартинов Євген Олександрович

Мартинов Є.О. Туберкульозний дистрофік обкрадає державу

Новости, Популярные новости, Суды

13.09.2021 року, через поштову службу особа 1 подав на ім’я керівника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А. заяву за вих. № 4501/13 про вчинені керівниками ТОВ “Вольф” Вольф І.Є. кримінальних правопорушень.
У своїй заяві за вих. № 4501/13 від 13.09.2021 року особа 1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у заяві за вих. № 4501/13 від 13.09.2021 року особа 1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб; ПІП фігуранта, його місце роботи і займана посада, короткі відомості про вчинення кримінального правопорушення. Крім цього, особа 1 самостійно кваліфікував вчинення ТОВ “Вольф” кримінальних правопорушень за ч.2 ст.212, ч.2 ст.212-1 КК України. Відповідно, в заяві за вих. № 4501/13 від 13.09.2021 року були всі необхідні дані, які згідно вимог нового КПК були уже не обов’язковими для того, що б начальник СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачук С.А. виконав вимоги ст.214 КПК та впродовж до 24 годин, у відповідності до п.6 ст.39 КПК України вніс до ЄРДР відомості заяви за вих. № 4501/13 від 13.09.2021 року про вчинені правопорушення або уповноважив на цю дію слідчого.
Зазначене узгоджується із позицією суддів ВССУ, яка викладена в п.1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року: “…Визначений ч.1 ст.214 КПК обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про правопорушення, а передбачають обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження”.
Звертаючись до СУФР ГУДФС у м.Києві із заявою про вчинене правопорушення, особа 1 посилався:
1) п.1 ч.1 ст.303 КПК, адже на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення;
2) ч.1 ст.306 КПК, адже скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду;
3) ч.1 ст.214 КПК, адже слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування;
4) ч.2 ст.214 КПК, адже досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, в реєстрі, згідно з п.4,5 ч.5 ст.214 КПК, зазначається попередня правова кваліфікація правопорушення з зазначенням статті Закону України про кримінальну відповідальність;
5) п.10 ч.1 ст.3 КПК, адже провадження – це досудове розслідування і провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Водночас, у випадку розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчі судді зобов’язані перевірити виконання органом досудового розслідування вимог ст.214 КПК при отриманні заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, не вдаючись на даному етапі в оцінку відповідності повідомлення про злочин всім критеріям підслідності, визначеним п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Тим більше, вирішення пов’язаних з цим питань правової кваліфікації та доведення наявності всіх елементів складу кримінального правопорушення, підсудного Шевченківському районному суді м.Києва, не може покладатися суддею на заявника. Навпаки, зі змісту ст.214 КПК слідує, що у разі, якщо у зверненні особа порушує перед органом розслідування питання про вчинення правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу правопорушення, то такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження, відповідно до ст.284 КПК України.
Також, положення законодавства не передбачають здійснення суддею оцінки обгрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. За змістом і логічним аналізом ст.214 КПК слідує, що заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що підлягає передачі іншому органу досудового розслідування, (ч.5 ст.36 КПК), за підслідністю (ч.7 ст.214 КПК, ст.215 КПК) або за місцем проведення досудового розслідування (ч.2,4 ст.218 КПК), спочатку мають бути внесеними до Реєстру за місцем первісного подання у встановлений законом строк і лише після цього може бути вирішене питання щодо направлення зазначених заяв чи повідомлень за підслідністю.
Такий алгоритм дій узгоджується і з Положенням про порядок ведення ЄРДР, у п.1 та п.3 розділу 3, з якого йдеться про передачу за підслідністю або за місцем проведення досудового розслідування саме кримінального провадження, а не окремої заяви чи повідомлення.
Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою 1 бездіяльність керівника органу досудового розслідування, яка полягає у не внесенні до ЄРДР відомостей поданої заяви за вих. № 4501/13 від 13.09.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення керівниками ТОВ “Вольф” у визначений КПК строк, була предметом оскарження у Шевченківському районному суді м.Києва.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.8 ч.1 ст.3 та ч.6 ст.39 КПК України, Розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року у порядку, визначеним п.4,5 ч.5 ст.214 КПК України, станом на 21.09.2021 року особу 1 у жодний із способів так і не було повідомлено начальником СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 4501/13 від 13.09.2021 року.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування.
Разом з тим, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.п.4, ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх порушення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання.
21.09.2021 року, що відповідало 4 (четвертому) процесуальному дню, особа 1 подав через поштову службу до Шевченківського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 4530/21 на бездіяльність керівника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4501/13 від 13.09.2021 року про вчинені кримінальні правопорушення.
У прохальній частині своєї скарги за вих. № 4530/21 від 21.09.2021 року особа 1 зазначав таке:
“Розглянути скаргу впродовж 72 годин, а у разі затримки її розгляду більше чим на 14 днів – відповідно до п.2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 передати судову справу для повторного авторозподілу (шляхом винесення Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття — передачі судової справи).
У відповідності до ст.35 КПК, автоматизованою системою документообігу Шевченківського районного суду м.Києва, справа № 761/34745/21 була розподіленою на суддю Мартинова Євгена Олександровича.
07.10.2021 року, за результатами розгляду скарги за вих. № 4530/21 від 21.09.2021 року на бездіяльність керівника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві суддя Шевченківського районного суду м.Києва Мартинов Є.О. постановив ухвалу у справі № 761/34745/21, якою відмовив у її задоволенні. Обгрунтовуючи своє неправосудне рішення дистрофік Мартинов Є.О. зазначив таку бредню: “07 жовтня 2021 року від заявника до суду надійшло клопотання (вх. № 22644/21) про розгляд справи у його відсутність. Уповноважена особа (слідчий) СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з’явилась та не повідомила суд про причини свого неприбуття. Разом із цим, відсутність у судовому засіданні особи, бездіяльність якої оскаржується, у відповідності до ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги. Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку. Таким чином, аналіз положень ст.214 КПК України, ст.ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об’єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов’язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, у висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 встановлено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з’ясовує, обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов’язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Дослідивши зміст долученої до скарги заяви про вчинення, на думку заявника, кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов висновку, що вона не містить викладення всіх обставин та ознак вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ст.212-1 КК України. У той же час, слідчий суддя враховує, що нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено обов’язку заявника зазначати, зокрема у заяві про кримінальне правопорушення усіх складових злочину (суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона). Однак, ч.5 ст.214 КПК України встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення, яких заявник у заяві від 13 вересня 2021 року належним чином наведено не було, а відтак, на переконання слідчого судді, і бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутня. Враховуючи вище зазначене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги заявника на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань”.
Якщо уважно проаналізувати усю цю вищенаписану бредню психічно нездорового урода Мартинова Є.О. то можна прийти логічного висновку, що він підробив свої документи про вищу юридичну освіту. Насправді ж, в заяві про вчинені кримінальні правопорушення були вказаними всі ознаки і елементи вчиненого злочину, а також було кваліфіковано вчинення злочину за відповідними кваліфікуючими статтями. Крім цього, особа 1 зазначав в своїй заяві, що надасть уповноваженому слідчому відповідні документальні докази і аудіодокази про порушення згаданими фігурантами податкового законодавства за ч.2 ст.212, ч.2 ст.212-1 ККУ.
Крім цього, безмозкий дистрофік Мартинов Є.О. приховав від аналізу те, що новий КПК не вимагає від потерпілих зазначення усіх відомостей про вчинення злочину, так як це буде предметом подальшої слідчо-розшукової роботи слідчого у досудовому розслідуванні, про що заявник акцентував у своїй скарзі за вих. № 4530/21 від 21.09.2021 року. Також, туберкульозна мавпа Мартинов Є.О. детально аналізує заяву за вих. № 4501/13 від 13.09.2021 року про вчинення кримінального правопорушення, в той час як ця дія йому категорично не дозволялася у відповідності до вимог ст.26 КПК України. Не витримує критики і те, що рахітична потвора Мартинов Є.О. досі не може відрізнити “уповноваженої особи” від належного “суб’єкта оскарження” – начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві Новачука С.А., так як запрошував в судове засідання саме уповноважену особу, про призначення якої жодних доказів у судовій справі № 761/34745/21 не містилося. За таких обставин безмозка мавпа Мартинов Є.О. приймав рішення виключно не з підстав, наявних у провадженні належних та припустимих доказів, а керувався лише власними припущеннями, що є неприпустимим. Отже, тупорила бездар Мартинов Є.О. в повній мірі не з’ясував всіх обставин провадження, яке оскаржувалося.
Крім цього, недолугий кахексик Мартинов Є.О. досі не розглянув по суті отримане від особи 1 клопотання від 07.10.2021 року та не надав належної правової оцінки тим важливим фактам, які були зазначеними заявником, та які вимагали прийняття зовсім протилежного рішення. І на кінець, у порушення вимог ст.376, 21, 318, 534, 535 КПК України та вимог ЄСПЛ, шизофренік і дистрофік Мартинов Є.О. досі не надіслав на паперовому носії належним чином завірену копію ухвали скаржнику, тим самим перешкоджаючи його праву на апеляційне оскарження його ганебного і безграмотного рішення.
В зв’язку з цим винесена ухвала у справі № 761/34745/21 від 07.10.2021 року дебіла Мартинова Є.О. порушує норми матеріального і процесуального права. Рахітична мавпа Мартинов Є.О. постановив ухвалу у справі № 761/34745/21, при цьому допустивши порушення норм КПК, а тому підлягає скасуванню в апеляційному порядку, а матеріали скарги – поверненню до Шевченківського районного суду м.Києва для виконання вимог ст.306-307 КПК, враховуючи таке:
— суддя не викликав у засідання суб’єкта оскарження — начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві;
— суддя не викликав у судове засідання особу 1, як скаржника (подання клопотання про проведення судового засідання без участі особи 1 ще не означало, що не потрібно було його викликати в таке засідання;
— суддя викликав “уповноважену особу” СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, про призначення якої не було доказів;
— суддя викликав “уповноважену особу” СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, бездіяльність якого не оскаржувалася;
— суддя проводив судове засідання без участі начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві;
— суддя проводив судове засідання без участі особи 1;
— всупереч вимогам ст.23 КПК, суддя не витребовував від СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві матеріалів заяви особи 1;
— при винесенні рішення суддя знехтував вимогами Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, який вимагав від СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві внести відомості до ЄРДР;
— при винесенні рішення суддя знехтував вимогами ч.2,3 ст.214 КПК України, яка не дозволяє слідчим суддям “з’ясовувати” наявність складу злочину в діях фігуранта до моменту внесення відомостей до ЄРДР;
— при винесенні рішення суддя знехтував вимогами ст.26 КПК України, яка не дозволяє слідчим суддям розглядати по суті заяву про вчинення кримінального правопорушення, а лише скаргу;
— протиправно вирішував ті питання, які віднесені до повноважень органу досудового розслідування;
— суддя стверджував обставини справи, не маючи на те жодних підстав, доказів і повноважень;
— суддя відмовив у задоволенні скарги за вих. № 4530/21 від 21.09.2021 року на бездіяльність керівника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4501/13 від 13.09.2021 року про вчинене правопорушення, чого не передбачено ч.1,4,5 ст.214 КПК, Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ за № 9-49/0/4-17 від 12.01.17 року, а також Узагальненням «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затвердженого на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року;
— суддя постановив ухвалу (відмовив у задоволенні скарги за вих. № 4530/21 від 21.09.2021 року на бездіяльність керівника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. 4501/13 від 13.09.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення), ґрунтуючись лише на результатах судового розгляду даної заяви, чого не передбачено КПК, Конституцією України і практикою ЄСПЛ;
— всупереч вимогам ст.21, 318, 376, 534, 535 КПК України, аферист Мартинов Є.О. надав електронну копію ухвали у справі № 761/34745/21 лише через 10 днів – 16.10.2021 року.
Як передбачено вимогами ст.214 КПК України, Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, а також Узагальненнями про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17) та Узагальненнями «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ від 23.12.2016 року, внесення відомостей до ЄРДР має забезпечитися впродовж 24 годин не дивлячись на те, чи є склад злочину в діях певної особи чи немає.
Якщо немає, тоді кримінальне провадження автоматично закривається слідчим за ст.284 КПК після того, як воно буде відкритим. Про це також зазначається і в ч.4 ст.214 КПК України, що “відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про правопорушення не допускається”.
Дебіл Мартинов Є.О. у порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (Наказ ДСА України від 24.12.2019 року за № 1196 «Про внесення змін до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» з додатком, відповідно до якого затверджуються зміни до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСА за № 814 від 20.08.2019 року), надіслав особі 1 електронну копію ухвали у справі № 761/34745/21, яка неправильним чином сформована: ухвала містить міжрядкові відступи, окремі слова виділені жирним кольором, не вказано ПІП секретаря суду, немає підпису секретаря суду, не вказано де зберігається її оригінал, не зазначено, коли ухвала набрала законної сили, шрифт ухвали менше дозволеного, немає позначки в правому верхньому куті “З оригіналом згідно”, не вказано дати виготовлення копії, у порушення Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та Закону України “Про забезпечення права на справедливий суд” ухвала не завірена гербовою печаткою.
Також слід зазначити, що безграмотний дистрофік Мартинов Є.О. і раніше уже виносив неправосудні рішення за наслідками розгляду скарг особи 1 на бездіяльність органів досудового розслідування (СУ ДБР, СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві), якими частково нівелював кропіткі досягнення громадської організації та перешкодив державі отримувати від суб’єктів господарювання податки і ЄСВ (в тому числі військовий податок), обов’язкові відрахування у встановлені фонди на сотні мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на Сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
Поміж цим слід окремо зазначити, що особа 1 тричі звертався у письмовій формі (із заявами про проведення службового розслідування) впродовж 2021 року до явно психічно нездорової особи Мартинова Є.О. з приводу того, що працівники Шевченківського районного суду м.Києва не носять захисні маски та у зв’язку з тим, що секретар судді Юзькової О.Л. (Буцан Р.О.) понад 13 місяців не надає трьох копій ухвал суду та впродовж 12 місяців не дозволяє (по клопотанню) ознайомлюватися із матеріалами цивільної справи № 761/26746/20, однак жодної реакції з цього приводу зі сторони голови суду Мартинова Є.О. досі чомусь не послідувало. Більше цього, на ці самі три листи-звернення досі не надійшло особі 1 жодної письмової відповіді.
А якщо до всього вищенаписаного додати, що туберкульозний корупціонер Мартинов Є.О. масово скуповує земельні ділянки, елітні квартири та шикарні автомобілі, які відразу переписує на безробітних тещу, рідну маму і на дочку, а також що дана особа на даний момент веде будівництво вкрай не дешевих особняків, то сумніватися в його підривній діяльності уже не приходиться!
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року, прийнятим на виконання вимог КПК України. Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора. Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
“1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом”.
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне:
«Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення…».
У відповідності до ст.68 Конституції, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі семи років гинуть в АТО (ООС) найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Суддя-аферист Мартинов Є.О. через свою корумпованість, нахабність, бездарність, протиправність і ненормальність напевно уже забув про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до європейських стандартів права.
Більше цього, неук Мартинов Є.О. саме у такий спосіб сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО (ООС), нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу.
Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС) і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цій ганебній особі фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Усе вищенаписане дає підстави вважати, що псевдо-суддя Шевченківського районного суду м.Києва Мартинов Є.О. вчинив кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 761/34745/21 також витікає з предмету громадської діяльності особи 1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність афериста Мартинова Є.О. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії судді-афериста Мартинова Є.О. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави вцілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Шизофренік Мартинов Є.О., через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує службові повноваження, перешкоджає доступу до правосуддя, вчиняє службові підроблення, приховує вчинені злочини, виносить неправосудні рішення, перешкоджає діяльності громадських організацій, переслідує громадських діячів, надає допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивує і поширює корупцію, вчиняє саботаж і диверсії, позбавляє державу права отримувати податки і ЄСВ (в тому числі військовий податок), завдає шкоди економіці держави, підриває авторитет судової влади, послаблює боєздатність української армії та успішність військових дій в зоні ООС, деморалізує бійців ООС, дискредитує уряд і українську судову систему в очах світової громадськості, порушує присягу судді, тим самим бойкотуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Суддя-неук Мартинов Є.О. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею Мартиновим Є.О. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності афериста Мартинова Є.О. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею Мартиновим Є.О. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею Мартиновим Є.О. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої Ради правосуддя про не належну поведінку судді Мартинова Є.О., який регулярно і в грубій формі порушує присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Мартинов Є.О. клопотання проігноровано

13 comments

  • Недорозвинена очкаста потвора Мартинов навіть не надав значення не виконанню неповноважною особою ДПС Наказу ГПУ за № 298, яка розглядала заяву про вчинене кримінальне правопорушення! Дійсно, якщо статтею 214 КПК можна ще щось трохи мудачити, оскільки в ній є деякі суперечності, то жартувати з Наказом № 298 від 30.06.2020 року аж ніяк не можна! Напевне саме тому ця уйобищна потвора ані слова в своїй шахрайській ухвалі не написала про не виконання уповноваженою особою вимог Наказу № 298 від 30.06.2020 року!? Також слід було чахоточному пацюку Мартинову серйозніше віднестися до того факту, що неповноважна особа ДПС перебрала на себе функції прокурора і змінила підслідність заяви про вчинення кримінального правопорушення, в той час як потрібно було міняти підслідність кримінального провадження (після внесення до ЄРДР відомостей заяви)!

  • Якби ця єврейська курва хоч трохи розумілася на правознавстві то напевне уже давно сидів би у кріслі члена ВРП. Це зачахле створіння не знає таблички множення. Якщо гарно придивитися на його пародійну ухвалу то можна дійти висновку, що це пархате падло досі не знає Наказу № 814 “Інструкції з діловодства в судах…”! Із десяти можливих помилок це пархате падло допустило аж 8 штук! Якщо врахувати його досить великий стаж роботи, то за ці тривалі десятиліття навіть мавпу можна було б навчити як правильно писати рішення суду (вивчити Наказ № 814 щодо правильного формування судових рішень).

  • суцільний маразм! не схоже що таке рішення виносив грамотний, адекватний і розсудливий суддя. навіть якби це рішення писав дурік, який щойно втік з дурдому, то він би і то здогадався, прочитавши оце клопотання, що відмовляти у задоволенні скарги аж ніяк не можна хоча б з тих міркувань, що заяву розглядала не повноважна особа, яка до того ж перебрала на себе функції прокурора, змінюючи підслідність заяви про вчинені кримінальні правопорушення до органів ДПС (які не являються органом досудового розслідування), при цьому попередньо не виконавши вимоги ч.7 ст. 214 КПК і Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року щодо внесення до ЄРДР відомостей цієї заяви!

  • це параноїдальне сухоребре створіння не варте ломаного гроша, однак давно заслуговує, що б його активісти люстрували і годували гівном поруч з будинком суду! це бридке уродське створіння крім шкоди нічого не робить! як могли взяти цього дебіла на роботу в суд? це єврейське курвище не здатне навіть вулиці біля свого суда підмітати та туалети вичищати!

  • Це не суддя і навіть не голова суду, а банальне Попандопуло! Мартинов – це ходяче посьмиховисько! Якийсь дебіл. Це безпринципне опудало толком і говорити не вміє. Таке враження, що у Мартинова немає сили навіть говорити. Може у нього СНІД? Задок його хоч і сухий, але точно не одним членом роздовбаний! Краще б він взяв самовідвід від призначення головою суду, адже його абсолютне неробство уже призвело до повної анархії в суді! Ніхто нічого не робить, ніхто і нікого не слухає…

  • такого придуркуватого судді я ще не бачив! мало того що він ані бе, ані ме в правознавстві, так він ще й вчиняє підроблення! таке враження, що у Мартинова з головою не все в порядку! порою меле щось таке, що сам себе навряд чи розуміє! невже не було розумнішого претендента на мантію судді, що зробили суддею цю явно недороблену бестолоч?

  • рахітичне стерво Мартинов уже четвертий місяць не віддає ухвали суду. нахрена таке чудовище потрібне людям? з наших податків цим уродам перепадає майже по півтори мільйони гривень, а вони навіть не вміють писати рішень суду. мало того що вони тупі як сокира, так вони ще й дурні та злочинні! дали б мавпі карандаш, то вона і то б краще справилася із обов’язками судді, до того ж – цілком безплатно!

  • Не знаю, який з цього гея суддя, а от члени сосати він на відмінно уміє! Правда, дивно трохи що від сперми цей дистрофік чомусь не поправляється. Адже сперма – це високоенергетичний продукт. Якщо Мартинов відсмокче 10 хуїв за день, то вже за один рік мавби важити біля 200 кг.!

  • цей рахітичний урод навмисно виносить неправосудні рішення що б завдати удару економіці нашої держави! дійсно, якщо не буде нових надходжень до бюджету, або буде цих надходжень значно менше, чим було заплановано Верховною Радою при прийнятті бюджету, то дефолту нам не уникнути! а враховуючи те, що у нас і надалі на Донбасі продовжується війна, то такі розходи потребують все нових і нових коштів. врешті-решт, дефіцит коштів обов’язково скажеться на військовій кампанії, і в першу чергу – за рахунок розширення лінії фронту на наші мирні території!

  • Безграмотність цього засохлого Кощея Безсмертного не може не здивувати навіть дітей! Це смердюче туберкульозне падло навіть не може відрізнити “уповноваженого слідчого” від керівника органу досудового розслідування! Крім цього, ст. 214 КПК України доволі у зрозумілій формі пише, що “відмова у реєстрації заяв чи повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення не допускається”! Якщо ця падаль не може зрозуміти такого простого речення, тоді нехай візьме вірьовку і піде до лісу та повіситься!! З цього всього можна прикинути, яка ступінь розумової відсталості у цього уйобища Мартинова, якщо він не знає таких простих речей.

  • і дійсно, як може керувати доволі крупним судом дегенерат Мартинов Є., якщо він являється типичною пустоголовою мавпою? ця дистрофічна пародія не знається на самих простих речах! і взагалі, чому не бояться працювати з ним люди, оскільки знаходяться в зоні великого ризику заразитися туберкульозом! я б цього чахоточного чмиря гнала б з цього районного суду, що б аж димилося за ним!

  • якщо таке тупе, дурне і підле падло цей суддя Мартинов, тоді чому його мавпячу голову досі ще ніхто не відрізав? який сенс тримати в судах таких от сепаратюг, які крім очевидної шкоди ніякої користі людям і державі не приносять? навіщо нашій державі оплачувати роботу цих нікчемних потвор мільйонами гривень, адже їхня робота – це потенційна державна зрада і знущання з громадян?

  • І справді, чому цю недорозвинену потвору хтось не прикончить? Ця корумпована блядь і мені не відповіла на жоден запит на інформацію, а також на жодну скаргу. Таке враження що в цьому судді панує якась махновщина: немає жодного намеку на порядок. Судді і допоміжний персонал приходять на роботу коли хочуть, а також покидають свої робочі місця коли хочуть. Рішення суду практично не можна забрати. Всі працівники суду ходять без масок. Гнати цю мерзоту потрібно із цього суду!

Залишити відповідь до Люся Скасувати відповідь