судді Сілкова І.М., Балацька Г.О., Горб І.М.

Сілкова І.М., Балацька Г.О., Горб І.М. Ожирілі і тупі шахраї

Новости, Популярные новости, Суды

16.07.2021 року, через поштову службу, особа_1 подав на ім’я повноважного керівника СУ ДБР заяву за вих.
№ 4431/16 про вчинені суддею Солом’янського районного суду м.Києва Ішуніною Л.М. правопорушень.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.1, 4 ст.214 КПК України, Розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року у порядку, визначеним п. 4,5 ч.5 ст.214 КПК України, станом на 23.07.2021 року особу_1 у жодний із способів так і не було повідомлено повноважним керівником СУ ДБР про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 4431/16 від 16.07.2021 року.
23.07.2021 року, що відповідало 3 (третьому) процесуальному дню, особа_1 подав через поштову службу скаргу слідчому судді Шевченківського районного суду м.Києва за вих. № 4458/23 від на бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, яка виразилася у невнесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4431/16 від 16.07.2021 року про вчинення кримінальних правопорушень.
У відповідності до вимог ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Шевченківського районного суду м.Києва, судова справа № 761/27314/21 була розподіленою на суддю Циктіча В.М.
02.09.2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Циктіч В.М. виніс Ухвалу у справі № 761/27314/21, якою відмовив у задоволенні скарги за вих. № 4458/23 від 23.07.2021 року.
Враховуючи те, що під час розгляду скарги № 4458/23 від 23.07.2021 року суддя Циктіч В.М. припустився порушень норм матеріального і процесуального права, які відповідно ст.409, 412 КПК України надали підставу для скасування його ухвали, особа_1 подав 26.10.2021 року до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу за вих. № 4605/26 на Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва Циктіча В.М. у судовій справі № 761/27314/21 від 02.09.2021 року.
В своїй апеляційній скарзі за вих. № 4605/26 від 26.10.2021 року особа_1 просив суд, на підставі положення ст.117 КПК України та двох Постанов Верховного Суду (у подібних правовідносинах), поновити процесуальний строк на оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва Циктіча В.М. у судовій справі № 761/27314/21 від 02.09.2021 року у зв’язку із невчасним наданням копії вступної і резулятивної частини ухвали (а також не наданням повного тексту ухвали), які перешкоджали своєчасному підготуванню і подачі вказаної апеляційної скарги.
Ухвалу у судовій справі №761/27314/21 від 02.09.2021 року було винесено без участі особи_1 у судовому процесі та без повідомлення його про розгляд даної судової справи (про розгляд справи особа_1 дізнався із сайту Шевченківського районного суду м.Києва, в розділі «Для громадян», в підрозділі сайту «Призначені до розгляду судові справи». Однак останнє не позбавляло обов’язку слідчого судді виконати вимоги ст.134, 135 КПК України та повідомити належним чином скаржника про місце і час розгляду його справи).
Копію вступної і резулятивної частини ухвали у судовій справі № 761/27314/21 від 02.09.2021 року особа_1 отримав 25.10.2021 року наручно, а апеляційну скаргу подав через канцелярію Київського апеляційного суду 26.10.2021 року, що у відповідності до вимог ч.5 ст.115 КПК України відповідало 1 (першому) процесуальному дню. Своєчасне не надання особі_1 ухвали у судовій справі № 761/27314/21 від 02.09.2021 року позбавило його можливості знати, чи скарга була задоволеною або ні, а також обізнаності із мотивами прийняття такого рішення та підставами можливої відмови у задоволенні скарги.
З оглядом на Постанову об’єднаної палати Верховного Суду у справі № 461/1434/18 від 27.05.2019 року, Постанову Верховного Суду у провадженні № 51-1599км20 від 17.06.2020 року та Постанову Верховного Суду у провадженні № 51-3845км21 від 18.01.2021 року щодо поважності причин для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді, особа_1 мав право на поновлення пропущених процесуальних строків. При чому, особа_1 звертав увагу апеляційного суду, що повного тексту ухвали суддя Циктіч В.М. йому досі не надав через відсутність у нього часу «на відписування ухвал», тому оскаржував його рішення виходячи з наданої вступної і резулятивної частини ухвали, в якій досі не зазначено мотиви і підстави прийняття саме такого рішення. Більше цього, особа_1 звертав увагу апеляційного суду на ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» через призму Постанови Верховного Суду у провадженні № 51-1599км20 від 17.06.2020 року та Постанови Об’єднаної палати Верховного Суду у справі суду № 461/1434/18 від 27.05.2019 року, адже висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного суду України, являються обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Саме тому в обгрунтування своїх доводів особа_1 надав суду копію вступної і резулятивної частини ухвали у судовій справі № 761/27314/21 від 02.09.2021 року, копію Постанови Верховного Суду у провадженні № 51-1599км20 від 17.06.2020 року, копію Постанови Об’єднаної палати Верховного Суду у справі № 461/1434/18 від 27.05.2019 року.
Відповідно до цього, при винесенні свого нового рішення, апеляційний суд мав в обов’язковому порядку врахувати наявну у судовій справі Постанову Верховного Суду у провадженні № 51-1599км20 від 17.06.2020 року та Постанову Об’єднаної палати Верховного Суду у справі суду № 461/1434/18 від 27.05.2019 року в ідентичних правовідносинах, чого протиправно не зробив.
27.01.2022 року, після протиправної затримки розгляду апеляційної скарги за вих. № 4605/26 від 26.10.2021 року аж на три календарних місяці, колегія придуркуватих суддів апеляційної палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Сілкової Ірини Миколаївни, суддів Балацької Галини Олександрівни і Горб Ірини Михайлівни розглянули її по суті справи та винесли рішення у провадженні № 11-сс/824/153/2021 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва Циктіча В.М. у судовій справі № 761/27314/21 від 02.09.2021 року, яким відмовили особі_1 у поновленні процесуальних строків на оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва Циктіча В.М.
При чому, судді Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. взамін зазначення справжнього номеру апеляційного провадження, унікального номеру судової справи та прізвища, імені і по-батькові слідчого судді, чомусь зазначили в своїй безтолковій ухвалі від 27.01.2022 року їх неправильні дані: провадження № 11-сс/824/6478/2021, справа № 461/34758/21 (провадження № 1-кс/761/19501/2021), суддя Мєлєшак О.В.
Своє злочинне, безграмотне, безтолкове, неправосудне і нездорового глузду судове рішення судді Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. пояснили у такий дуркуватий спосіб:
“…у поданій апеляційній скарзі особа_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02.09.2021року, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку, оскільки він не був присутній при винесенні оскаржуваного судового рішення, а його копію отримав лише 25.10.2021 року та 26.10.2021 року подав апеляційну скаргу через канцелярію Київського апеляційного суду. Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, а тому, відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу особа_1 без участі прокурора, оскільки його неявка не перешкоджає проведенню розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення особа_1, який підтримав доводи поданої апеляційної скарги та просив поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02.09.2021року, оскільки суд розглянув скаргу та прийняв рішення без його участі, а копію оскаржуваної ухвали він отримав тільки 25.10.2021 року; перевіривши матеріали судового провадження №1-кс/761/15933/2021 (справа №761/27314/21) за скаргою особа_1 та доводи його клопотання в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що клопотання особа_1 про поновлення цього строку задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Частиною 3 цієї норми передбачено, що якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Перевіркою обставин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02.09.2021року встановлено, що особа_1 дійсно не був присутній в судовому засіданні 02.09.2021 року при ухваленні оскаржуваного рішення, однак останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду поданої ним скарги за номером телефону НОМЕР_1, який особа_1 вказав у поданій ним скарзі (а.с.25). Крім того, у своїй скарзі останній просив розглянути скаргу без його участі (а.с.4), що свідчить про обізнаність особа_1 про розгляд його скарги 02.09.2021 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва. Згідно положень пункту 4 частини 3 статті 399 КПК України суд апеляційної інстанції за заявою особи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції поважною і відновити пропущений строк. При цьому, у клопотанні чи заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження повинні бути наведені докази на підтвердження наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного оскарження судового рішення у визначений законом строк. Посилання апелянта на ту обставину, що він не був присутній при винесенні оскаржуваної ухвали від 02.09.2021 року, а її копію отримав тільки 25.10.2021 року, як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за змістом положень ч.3 ст.395 КПК України, якою регламентовано порядок і строки апеляційного оскарження, початок перебігу строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді розпочинається з дня отримання особою її копії лише у разі, якщо оскаржувана ухвала була постановлена без виклику цієї особи, тобто коли вона не була належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, однак матеріалами даної справи встановлено, що особа_1 був обізнаний про розгляд його скарги 02.09.2021 року у Шевченківському районному суді м.Києва, а тому об`єктивно мав можливість дізнатись про результати її розгляду, однак з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді від 02.09.2021 року останній звернувся лише 26.10.2021 року, майже через 2 місяці з дня її винесення, тобто поза межами строку, встановленого п.3 ч.2 ст.395 КПК України. Отже, на переконання колегії суддів, вказані особа_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02.09.2021 року не можна вважати поважними, а інших причин, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, які б перешкоджали особа_1 реалізувати своє право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді у визначений законом строк апелянтом не наведено, а тому у поновленні пропущеного строку слід відмовити.
Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Оскільки з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02.09.2021 року особа_1 звернувся тільки 26.10.2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження, то у відповідності з вимогами п.4 ч.3 ст.399 КПК України, у зв`язку з відмовою у поновленні цього строку, апеляційна скарга особа_1 підлягає поверненню особі, яка її подала”.
З вищенаписаного витікає, що судді-дебіли Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. умисно не скорилися вимогам ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та при винесенні свого безграмотного і ганебного рішення не покладалися на Постанову Верховного Суду у провадженні за № 51-1599км20 від 17.06.2020 року, в якій особа_1 був стороною провадження (скаржником), де за ідентичних підстав пропуску терміну на оскарження ухвали слідчого судді Верховний Суд скасував ухвалу апеляційної інстанції.
Також, судді-недоумки Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М., всупереч вимогам ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», повторно обминули своєю увагою Постанову Об’єднаної палати Верховного Суду у справі № 461/1434/18 від 27.05.2019 року, яка вимагала поновити особі_1 процесуальні строки на оскарження ухвали слідчого судді, адже відлік строку на оскарження починається з моменту проголошення рішення судді, на якому особа_1 не був. Більше цього, ожирілі клімактеричні свинні Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. навіть не зазначили в описовій частині своєї шахрайської ухавали про наявність у судовій справі цих двох Постанов Верховного Суду, якими обгрунтовував свої докази особа_1.
Натомість, три старих курви-аферистки Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. виклали у своїй безсоромній ухвалі зухвалу брехню, стосовно нібито належного повідомлення особи_1 про призначення судового засідання, адже номер телефону, на який нібито було передано телефонограму особі_1 секретарем суду, насправді не працював у зазначений період часу через те, що Інтертелеком закрився.
Більше цього, в розумінні ст.86 і 94 КПК України, телефонограма не може являтися належним і припустимим доказом у судовій справі, про що особа_1 має відповідні Акти і Рішення ВРП про покарання суддів, які фальсифікували у судові справі саме такі телефонограми.
При цьому слід окремо наголосити, що судді-шалави Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. затримали розгляд скарги особи_1 на 90 днів, а згодом розглянули її по суті справи. Якщо звернути свою увагу на вимоги ст.399 КПК України, то законодавець зовсім по-іншому передбачає прийняття і розгляд апеляційних справ. А саме, після процесу авторозподілу, суддя впродовж усього трьох днів вирішує, чи є підстави для реєстрації апеляційного провадження. Якщо ні, то апеляційна скарга разом з додатками в негайному порядку повертаються апелянту за ухвалою суду.
У даному випадку, три ожирілі недоумки Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. відкрили апеляційне провадження за № 11-сс/824/153/2021, добре знаючи що підстав для цього відкриття не має. А згодом, безпідставно протримавши апеляційну скаргу без належного розгляду 90 днів, взамін потрібних 72 годин, розглянули її по суті, однак винесли дурнувате рішення зовсім про інше – про поновлення процесуальних строків на оскарження ухвали слідчого судді, що підтверджується зробленим відеозаписом судового засідання.
При чому, проводячи судове засідання, всупереч вимогам ст.321 КПК України, єврейські свинні Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. продемонстрували своє повне не знання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій: не встановлювали особу_1 за його документами, не просили особу_1 назватися, не зачитали особі_1 процесуальні права і обов’язки учасника процесу, не питали в особи_1 чи є у нього заяви і клопотання, не пропонували судових дебатів, не запитували про наявність у сторін реплік, вислухавши клопотання про поновлення строків на оскарження ухвали слідчого судді – не відлучалися до нарадчої кімнати та не приймали рішення, всупереч вимогам ст.23 КПК України не досліджували матеріали судової справи.
У відповідності до вимог ст.321 КПК, суд мав би зберігати послідовність і розглядати не скаргу, а клопотання, чого не зробив з підстав своєї божевільності, дурнуватості, ожирілості мозків, безграмотності і підроблення документів про юридичну освіту.
А що стосується умисного не виконання вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», то це вже чистий бандитизм, який потребує окремого кримінального розслідування.
Вищенаписане доказує, що судді-дебіли Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. являються неадекватними особами, які потребують госпіталізації до лікарні для душевно хворих людей, адже іншого пояснення, чому вказані судді-виродки припустилися вищеперерахованих порушень, при цьому маючи багаторічний досвід роботи, просто не існує. Відсутність елементарних знань з правознавства в ожирілих від переїдання суддів-свиней Сілкової І.М., Балацької Г.О. і Горб І.М. спростовує наявність у них юридичної освіти, а також того, що вони підтвердили здатність чинити правосуддя.
Судді-аферисти Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. винесли чергове неправосудне рішення, яким повторно нівелювали кропіткі досягнення громадської організації та перешкодили наповненню бюджету держави на загальну суму у декілька десятків мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
Крім цього, бездарні судді Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. надали особі_1 копію своєї ганебної ухвали, яка повторно не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 814 (із змінами і доповненнями), так як: у правому верхньому куті відсутній напис “З оригіналом згідно”, розмір шрифту рішення значно більший дозволеного, наявні міжрядкові відступи, окремі слова рішення чомусь написані прописними літерами, виділені жирним кольором та з наявними пробілами, кожна друга сторона аркушу не перекреслена, в ухвалі відсутня інформація про місцезнаходження її оригіналу, в даній ухвалі не зазначено, коли вона набрала законної сили, в ухвалі не зазначено дати виготовлення копії рішення, на пломбі не зазначено дати виготовленні копії ухвали.
Як передбачено ст.399 КПК (Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження): “1. Суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст.396 КПК, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк для їх усунення, який не може перевищувати 15 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу.
2. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції.
Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
3. Апеляційна скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;
4) скарга подана після закінчення строку на оскарження і особа не порушує питання про поновлення
цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове
рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
5. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом з апеляційною скаргою та додатками.
6. Ухвала про повернення або відмову у відкритті провадження підлягає касаційному оскарженню.
7. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, у межах строку на апеляційне оскарження”.
Стаття 412 КПК (Істотні порушення вимог КПК) передбачає:
1. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього
Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
2. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;
2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч.3 ст.323
чи ст.381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов’язковою;
4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов’язковою;
5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату,
час і місце судового засідання…
В ст.410 КПК України (Неповнота судового розгляду) зазначено:
1. Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо:
1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого судового рішення;
2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
У відповідності до вимог ст.117 КПК (Поновлення процесуального строку), зазначається:
1. Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. 2. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
3. Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення пропущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропущенням строку.
Пунктом 8 ст.129 Конституції України визначено, що кожному громадянину гарантується право на апеляційний перегляд його справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження.
Стаття 55 Конституції України зазначає, що «кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань». Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується (ч.3 ст.8 Конституції).
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч.1 ст.6).
Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
У доктрині Європейського суду з прав людини «право на суд» охоплює 3 елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст. 6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
У рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 року Європейський суд відзначив:
«Було б неприйнятним, на думку суду, якби ч.1 ст.6 детально визначала процесуальні гарантії
сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду».
Характеристики «справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження».
Тож право на доступ до правосуддя в контексті цивільного провадження має дуже важливе значення, і без сумніву його необхідно вважати засадою.
Доступ до правосуддя в контексті кримінального провадження означає надання учасникові провадження можливості звертатися до суду за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу, заявляти різного роду клопотання, оскаржувати до судді, суду чи суду вищої інстанції рішення учасників провадження, які наділені владними повноваженнями і вчиняють ці дії чи ухвалюють рішення. В практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього чітко визначився підхід, згідно з яким особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення права.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Статтею 23 КПК (Безпосередність дослідження показань, речей і документів) передбачається:
“1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом дослідження суду, крім випадків, передбачених Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених Кодексом”.
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
“1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом”.
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого (детектива) чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за № 3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ст.68 Конституції, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі семи років гинуть в АТО (ООС) найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Недоумки Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М., явно через свою корумпованість, нахабність, бездарність, протиправність і неадекватність напевно уже забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше цього, аферисти Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. саме у такий спосіб сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО, нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС) і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цим ганебним аферистам фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Усе вищенаписане дає підстави вважати, що ожирілі судді-клімактерички Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. вчинили кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що провадження № 11-сс/824/153/2022 також витікає з предмету громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність шизоїдів Сілкової І.М., Балацької Г.О. і Горб І.М. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії безграмотних потвор Сілкової І.М., Балацької Г.О. і Горб І.М. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Ожирілі неуки Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищують свої службові повноваження, перешкоджають доступу до правосуддя, вчиняють підроблення, імітують розгляд апеляційних скарг, виносять неправосудні рішення, не знаються на азах юриспруденції, при винесенні судових рішень не враховують позиції Верховного Суду, надають допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивують і поширюють корупцію, саботують наповнення державного бюджету, загострюють економічну кризу, сприяють поразці української армії у війні, придушують патріотизм у бійців ООС, схиляють бійців ООС до зради і дезертирства, протидіють громадській діяльності, порушують присягу судді, дискредитують судову систему, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Зажерті свинні Сілкова І.М., Балацька Г.О. і Горб І.М. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці курвами Сілковою І.М., Балацькою Г.О. і Горб І.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності шизоїдів Сілкової І.М., Балацької Г.О. і Горб І.М. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень ожирілими потворами Сілковою І.М., Балацькою Г.О. і Горб І.М. містять всі ознаки злочину, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддями-дебілами Сілковою І.М., Балацькою Г.О. і Горб І.М. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої ради правосуддя про не належну поведінку суддів-виродків Сілковою І.М., Балацькою Г.О. і Горб І.М., які грубо і регулярно порушують присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя — відкриття дисциплінарних справ. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Сілкова- І.М.-Балацька-Г.О-Горб-І.М.-неправосудне-рішення-1

Сілкова-І.М.-Балацька-Г.О.-Горб-І.М.-неправосудне-рішення-2

Сілкова-І.М.-Балацька-Г.О.-Горб-І.М.-неправосудне-рішення-3

Сілкова-І.М.-Балацька-Г.О.-Горб-І.М.-неправосудне-рішення-4

інтертелеком_закривається

Постанова Верховного Суду поновлення строків 1

Постанова Верховного Суду поновлення строків 2

Постанова Верховного Суду поновлення строків 3

Постанова Верховного Суду поновлення строків 4

2 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Коля
3 місяців тому

одна справа – купити диплом про освіту (чи підробити їх), а зовсім інша справа – умисно зробити службове підроблення, яке буде прямою шкодою нашій державі і громадським діячам! вважаю, що ожирілі євреї Сілкова І. М., Балацька Г. О. і Горб І. М. заслуговують того, що б наші “орденоносні” патріоти розрізали їх коров’ячі животи і заставили їх з’їсти власні смердючі єврейські бебехи! із скриншоту-повідомлення мобільного оператора “Інтертелеком” видно, що написаний смердючими іудейськими виродками Сілковою І. М., Балацькою Г. О. і Горб І. М. в ухвалі номер телефону (383) з липня місяця 2021 року уже не був на обслуговуванні в м. Києві,… Читати далі »

Даша
3 місяців тому

Не знаю, хто по-національності дві з цих трьох зажирілих коров’ячим жиром старих шльондр, а от Сілкова І. М. – без всякого сумніву являється смердючою жидівкою! Щоправда, євреї рідко бувають дурними, тупими і неадекватами! Може через те, що тварюка Сілкова І. М. є мерзотною полукровкою, тому і йобнута на всю її єврейську голову! Це ж потрібно було протримати 90 днів апеляційну скаргу, що б потім придумувати дурнуваті жидівські небилиці про відсутність підстав для поновлення процесуальних строків? Тільки єврейське уйобище Сілкова І. М. могла таку дурню придумати! Любий інший не єврейський суддя зробив би це значно простіше і без всякого там скандалу… Читати далі »