Ященко Ірина Юріївна

Ященко І.Ю., Дзюбін В.В., Трясун Ю.Р. викрали судову справу

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження
№ 52019000000000169 від 26.02.2019 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень детективом ГПД НАБУ Прокопенком Б.О., передбачених ст.170 КК України.
16.10.2020 року, у злісне порушення ст. 55, 56, 21, 110, 214, 220, 284, 318, 534, 535 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, статті 57 та 129 Конституції України, детектив Гайданка А.І. виніс Постанову про закриття кримінального провадження за № 52019000000000169 від 26.02.2019 року.
05.11.2020 року, вважаючи Постанову від 16.10.2020 року про чергове закриття детективом УВК НАБУ Гайданка А.І. провадження № 52019000000000169 від 26.02.2019 року незаконною і передчасною, а відтак – підлягаючою до скасування в судовому порядку, особа_1 подав слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 4016/05 на Постанову детектива УВК НАБУ Гайданка А.І. від 16.10.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000169 від 26.02.2019 року. В даній скарзі особа_1 зазначав, що детектив Гайданка А.І., перед тим як закрити кримінальне провадження № 52018000000000169 від 26.02.2019 року не вчинив жодного із низки обов’язкових слідчих, розшукових і процесуальних дій.
У відповідності до вимог ст.35 КПК України, автоматизованою системою документообігу Солом’янського районного суду м.Києва, судова справа № 760/24264/20 була розподіленою на слідчу суддю Сергієнко Г.Л.
18.12.2020 року слідча суддя Солом’янського районного суду м.Києва Сергієнко Г.Л. винесла Ухвалу у справі
№ 760/24264/20, якою відмовила у задоволенні скарги за вих. № 4016/05 від 05.11.2020 року.
Враховуючи те, що під час розгляду скарги за вих. № 4016/05 від 05.11.2020 року слідча суддя Сергієнко Г.Л. припустилася порушень норм матеріального і процесуального права, які відповідно ст.409, 412 КПК України надавали підставу для скасування її ухвали, особа_1 подав 30.12.2020 року до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу за вих. № 4133/29 на Ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Сергієнко Г.Л. у судовій справі № 760/24264/20 від 18.12.2020 року.
В своїй апеляційній скарзі за вих. № 4133/29 від 30.12.2020 року особа_1 посилався на такі підстави як для відкриття апеляційного провадження: “ст. 55, 57, 60, 64, 68 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 9, 11, 22, 23, 26, 55, 56, 117, 214, 220, 303-307, 318, 284, 350, 392, 393, 395, 396, 398, 399, 407, 409, 410, 413, 422, 447 КПК України, Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 року за № 9-49/0/4-17), Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ч.5 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
А в прохальній частині апеляційної скарги за вих. № 4133/29 від 30.12.2020 року особа_1 просив суд:
“1. Розглянути скаргу в строк до 14 діб або у відповідності до пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджений рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами і доповненнями від 2020 року) передати судову справу для повторного авторозподілу (шляхом винесення Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття — передачі справи).
2. Поновити не по моїй вині пропущений процесуальний строк для оскарження ухвали у судовій справі № 760/24264/20 від 18.12.2020 року в апеляційному порядку.
3. Скасувати ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Сергієнко Г.Л. у судовій справі № 760/24264/20 від 18.12.2020 року та призначити новий розгляд скарги за вих. № 4016/05
від 05.11.2020 року на Постанову від 16.10.2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000169 від 26.02.2019 року детективом УВК НАБУ Гайданка А.І.
4. За наслідками розгляду скарги надіслати на мою поштову адресу копію завіреної ухвали”.
В обгрунтування доводів свого клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження ухвали слідчого судді особа_1 зазначив таке: “Копію ухвали у судовій справі № 760/24264/20 від 18.12.2020 року я отримав наручно 28.12.2020 року, а апеляційну скаргу подав через канцелярію Київського апеляційного суду 30.12.2020 року, що відповідає 2 (другому) процесуальному дню.
…При цьому, суддя Сергієнко Г.Л. приховала від судового розгляду майже усі мною зазначені вище підстави для скасування вказаної Постанови. Так, суддя Сергієнко Г.Л. у порушення ч.5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не надала жодного аналізу Постановам Верховного Суду, які мною долучалися до судової справи, а також не покладалася на них при винесенні своєї ухвали, тим самим приховавши окремі підстави для скасування Постанови від 16.10.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000169 від 26.02.2019 року детективом Гайданка А.І. …У відповідності до ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий (прокурор), суддя зобов’язані розглянути в строк не більше 72-х годин з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй поштою».
Відповідно ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судді Київського апеляційного суду зобов’язані були взяти до уваги висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного суду України, які є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. І в першу чергу це стосувалося Постанови Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у провадженні № 51-6470кмо18 від 27.05.2019 року.
11.01.2021 року, із затримкою розгляду апеляційної скарги на 12 днів, судді апеляційної палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ященко Ірина Юріївна, Дзюбін В’ячеслав Вікторович і Трясун Юрій Ростиславович таємно підробили судове рішення, яким відмовили у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою № 4133/29 від 30.12.2020 року у провадженні № 11-сс/824/952/2021 на ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суд м.Києва Сергієнко Г.Л. у справі № 760/24264/20 від 18.12.2020 року, якого разом із матеріалами апеляційної скарги досі не надають апелянту, тим самим перешкоджаючи його Конституційному і КПК-праву на оскарження їх рішення в касаційному порядку.
Своє злочинне, безграмотне, безтолкове, неправосудне і нездорового глузду судове рішення судді-аферисти Ященко І.Ю., Дзюбін В.В., Трясун Ю.Р. пояснили у такий дурнуватий спосіб:
“В судове засідання особа_1 не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апелянта в частині поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді від 18.12.2020 року, колегія суддів приходить до наступних висновків. Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Згідно вимог п.4 ч.3 ст.399 КПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Із матеріалів справи вбачається, що ухвала слідчого судді за скаргою особа_1 винесена 18.12.2020р. за участю особа_1, проте апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді ним була подана до апеляційного суду лише 30.12.2020 року, тобто зі значним порушенням строку на оскарження. Доводи особа_1 про те, що строк апеляційного оскарження має рахуватися з дня отримання копії судового рішення – є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п’яти днів з дня її оголошення.
Апеляційний суд також враховує, що особа_1 був присутнім під час судового розгляду та обізнаним про ухвалене за його скаргою судове рішення.
Будь-яких обставин, які б позбавили апелянта можливості подати апеляційну скаргу в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали слідчого судді, апелянтом не наведено. За таких обставин, поважних причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді від 18.12.2020 року не встановлено, а тому в поновленні строку на оскарження зазначеної ухвали особа_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст.399 КПК України повернути апелянту”.
З вищенаписаного витікає, що судді-дебіли Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р. умисно збрехали про те, що особа_1 був на проголошенні повного тексту ухвали, адже насправді він на такому проголошенні не був. Більше цього, особа_1 подав клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження ухвали слідчого судді, які хоч і зазначили про його наявність у судовій справі, однак належного рішення не прийняли, що суперечить вимогам ст.220, 117 КПК України, ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у провадженні № 51-6470кмо18 від 27.05.2019 року. У відповідності до положення ст.86 і 94 КПК України, при винесенні судових рішень судді мають покладатися на припустимі і належні докази у справі, а не на свою хворобливу логіку. А у даній судовій справі за № 760/24264/20 досі немає належного і припустимого доказу, що особа_1 приймав участь при проголошенні повного тексту ухвали у даній судовій справі. Судді-маразматики Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р. виклали у своєму неправосудному рішенні хибну і нічим не підтверджену думку, яка грунтується лише на припущеннях, що не узгоджується із нормами закону. Саме за такі незаконні твердження декотрих суддів уже було покарано Вищою радою правосуддя за скаргами особи_1.
Крім цього, судді-аферисти Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р. ухилилися від виконання вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та при винесенні свого безграмотного і ганебного рішення не покладалися на Постанову Верховного Суду у провадженні за № 51-1599км20 від 17.06.2020 року, а також на Постанову Об’єднаної палати Верховного Суду у провадженні № 51-6470кмо18 від 27.05.2019 року, де чітко зазначено, що “…початком відліку часу на оскарження рішення слідчого судді починається з моменту проголошення вступної і резулятивної частини ухвали. При чому, проголошення повного тексту ухвали має відбуватися за участі скаржника. Вчасне не надання скаржнику повного тексту ухвали є поважною причиною для поновлення пропущених строків на оскарження рішення слідчого судді, на підставі ст.117 КПК України”. Як для даного прикладу, апелянт не був присутнім при проголошенні повного тексту ухвали, а значить не був обізнаним із мотивами прийняття даної ухвали та підставами відмови у задоволенні його скарги.
Саме це і є гарантованою підставою для поновлення процесуальних строків на оскарження рішення слідчого судді. А що стосується повернення матеріалів апеляційного провадження, то дебіли Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р. мали це зробити згідно вимог ст.398, 399 КПК України наступного дня після авторозподілу, однак не пізніше 72 годин з моменту отримання судової справи. Однак, маразматичні виродки Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р. навіть через 13 місяців після винесення такого ганебного рішення ані ухвали, ані матеріалів судової справи не повернули особі_1 з метою перешкоджання його праву на оскарження їх неправосудного рішення в касаційному порядку. На зроблені з цього приводу два звернення на ім’я голови Київського апеляційного суду та на ім’я керівника апарату суду Київського апеляційного суду – потрібної реакції не послідувало. За попередньою інформацією із загальної канцелярії Київського апеляційного суду стало відомо, що матеріали справи за № 11-сс/824/952/2021 від 11.01.2021 року передані до архіву Солом’янського районного суду м.Києва на зберігання.
Вищенаписане доказує, що судді-аферисти Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р. являється неадекватними особами, які потребують термінової госпіталізації для душевно хворих людей, адже іншого пояснення, чому три пришелепкуваті маразматики, маючи багаторічний досвід роботи, досі не надають апелянту копії судового рішення та матеріалів повернутої апеляційної скарги, просто не існує. І це в той час, коли недолюди Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р. зазначили в своїй ухвалі, що вони надають право апелянту оскаржити їх рішення до Касаційного кримінального суду впродовж 3 місяців. Відсутність елементарних юридичних знань у суддів-дебілів Ященко І.Ю., Дзюбіна В.В. і Трясуна Ю.Р. спростовує наявність у них справжньої юридичної освіти, а також того, що вони підтвердили здатність відправляти правосуддя.
Судді Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р. винесли чергове (18) неправосудне рішення, яким знову нівелювали кропіткі досягнення громадської організації та перешкодили наповненню бюджету держави на сотні мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність наших військ (військової компанії на сході України) та добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
Крім цього, судді-потвори Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р. досі не надали особі_1 паперової копії ухвали у провадженні № 11-сс/824/952/2021, однак аналізуючи ту ухвалу, яка розміщена в ЄРДСР, можна зробити черговий висновок, що вона в черговий раз не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 814 (із змінами), так як: у правому верхньому куті відсутній напис “З оригіналом згідно”, розмір шрифту ухвали менший дозволеного, наявні міжрядкові відступи, окремі слова рішення чомусь написані прописними літерами, виділені жирним кольором та з наявними пробілами, друга сторона аркушу заповнена текстом ухвали, в ухвалі відсутня інформація про місцезнаходження її оригіналу, в даній ухвалі не зазначено, коли вона набрала законної сили, в ухвалі не зазначено дати створення копії ухвали, не вказано хто створював копію ухвали.
Цілком ймовірно, що там мають бути допущеними ще й інші порушення, яких на жаль в ЄДРСР не видно через розміщення у ньому не паперових фотокопій судових рішень, а лише їх електронних копій.
Згідно ст.398 КПК України (Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції):
“1. Апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження”.
Статтею 399 КПК України передбачено (Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення
або відмова відкриття провадження): “1. Суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст.396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
2. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції.
Протягом трьох днів після усунення недоліків апеляційної скарги і за відсутності перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
3. Апеляційна скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;
4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. 4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст.394 Кодексу.
5. Копія ухвали про повернення скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з скаргою та усіма доданими до неї матеріалами. 6. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може оскаржуватися в касаційному порядку.
7. Залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, у межах строку на апеляційне оскарження”.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за №3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами і доповненнями, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
У доктрині Європейського суду з прав людини «право на суд» охоплює 3 елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
У рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 року Європейський суд відзначив:
«Було б неприйнятним, на думку суду, якби ч.1 ст.6 детально визначала процесуальні гарантії
сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду». Характеристики «справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя в контексті цивільного провадження має дуже важливе значення, і без сумніву його необхідно вважати засадою. Доступ до правосуддя в контексті кримінального провадження означає надання учасникові провадження можливості звертатися до суду за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу, заявляти клопотання, оскаржувати до судді, суду чи суду вищої інстанції рішення учасників провадження, які наділені владними повноваженнями і вчиняють ці дії чи ухвалюють рішення.
В практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього чітко визначився підхід, згідно з яким особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення права.
Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає наступне: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
В ст.9 (Законність) Кримінально процесуального Кодексу України зазначається:
«1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства».
Статтею 23 КПК (Безпосередність дослідження показань, речей і документів) передбачається:
“1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом дослідження суду, крім випадків, передбачених Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених Кодексом”.
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
“1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом”.
В статті 306 КПК України (Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування) зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Відсутність належним чином повідомленого слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
У відповідності до ст.68 Конституції, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
Хіба не за ці стандарти міжнародного і вітчизняного права щодня і на протязі семи років гинуть в АТО (ООС) найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України? Недоумки Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р., явно через свою корумпованість, нахабність, бездарність, протиправність, маразм і ненормальність напевно уже забули про героїзм Небесної Сотні і про десятки тисяч загиблих воїнів АТО (ОСС), які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на своїх шиях і у відповідності до європейських стандартів прав людини. Більше цього, аферисти Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р. саме у такий спосіб сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню і бійців АТО (ООС), нівелюючи своїми злочинними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС) і учасники Майдану, які щодня влаштовуватимуть цим трьом ганебним єврейським аферистам фекальну люстрацію, якщо ВРП і Президент України не бажають реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Усе вищенаписане дає підстави вважати, що дебіли Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р. вчинили повторні кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що провадження № 11-сс/824/952/2021 також витікає з предмету громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність шизоїдів Ященко І.Ю., Дзюбіна В.В. і Трясуна Ю.Р. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії безграмотних потвор Ященко І.Ю., Дзюбіна В.В. і Трясуна Ю.Р. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Дегенерати Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р., явно через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, таємно фальсифікують судові рішення, яких разом із матеріалами апеляційних скарг роками не віддають апелянту, тим самим перешкоджаючи оскарженню їх незаконного рішення в касаційному порядку; перевищують свої службові повноваження, перешкоджають доступу до правосуддя, вчиняє службові підроблення, не розглядають подані клопотання, імітують розгляд апеляційних скарг, виносять неправосудні рішення, незаконно повертають апеляційні скарги, надають допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивують і поширюють корупцію, саботують наповнення державного бюджету, загострюють економічну кризу, придушують патріотизм у бійців ООС, протидіють громадській діяльності, порушують присягу судді, дискредитують судову систему, тим самим саботуючи роботу органів судової влади. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Маразматики Ященко І.Ю., Дзюбін В.В. і Трясун Ю.Р. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки не розпочалися воєнні дії в м.Києві. Навмисна протидія нинішній державній політиці зрадниками Ященко І.Ю., Дзюбіним В.В. і Трясуном Ю.Р. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності шизофреніків Ященко І.Ю., Дзюбіна В.В. і Трясуна Ю.Р. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень потворами Ященко І.Ю., Дзюбіним В.В. і Трясуном Ю.Р. містять всі ознаки злочину, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддями-параноїками Ященко І.Ю., Дзюбіним В.В. і Трясуном Ю.Р.
Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої ради правосуддя про не належну поведінку суддів-дебілів Ященко І.Ю., Дзюбіним В.В. і Трясуном Ю.Р., які грубо порушують присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування ГПД НАБУ, СУ ДБР, ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Ященко І.Ю., Дзюбін В.В., Трясун Ю.Р. неправосудна ухвала 1

Ященко-І.Ю.,-Дзюбін-В.В.,-Трясун-Ю.Р.-неправосудна-ухвала-2

Ященко-І.Ю.,-Дзюбін-В.В.,-Трясун-Ю.Р.-апеляційна-скарга-1

Ященко-І.Ю.,-Дзюбін-В.В.,-Трясун-Ю.Р.-апеляційна-скарга-2

3 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Ніна
3 місяців тому

Я працюю 16 років професійним адвокатом і такого неподобства в судах Києва ще не бачила, що б на слухання справи сторін не викликали, що б ухвали сторонам роками не вручали і матеріалів справи не провертали. Все це скидається на чітко спланований і гарно оплачуваний кимось саботаж! Тому я порилася в інтернеті і дізналася, чому ці три ублюдки пішли на такий серйозний злочин. Як виявилося, детектив Прокопенко Б. О., який являється фігурантом у кримінальному провадженні № 52018000000000169 від 26.02.2019 року, являється рідним сином судді Касаційного адміністративного суду Прокопенка О. Б. Останній працює у складі Верховного Суду з 19.02.2009 року. Ось вам… Читати далі »

Анатолій
3 місяців тому

Україна фактично перебуває у дефолті понад 15 років! Україна практично знаходиться у стані війни із Росією. А єврейська влада, зробивши антиконституційний переворот, взамін наведення порядку в країні, наштампувала за фантастичні хабарі із маразматиків, недоумків, божевільних, збоченців і шахраїв професійних суддів, яких постійно підтримує, не дивлячись на їх щоденні диверсії, саботаж, сепаратизм, переслідування громадських діячів, активістів і ветеранів війни, да ще за цю підривну роботу їм щедро виплачує із наших податків по півтори мільйони гривень! Хіба це можна назвати нормальним явищем? Геть єврейсько-масонську хунту з України! Чемодан, вокзал, Ізраїль! Україна – без євреїв, недоумків, педофілів, запроданців, корупціонерів і казнокрадів!

Сергій
19 днів тому

це неймовірно! я б з цього приводу уже написав скаргу до Європейського суду з прав людини! таке по випадковості не могло статися, адже для цього дуже багато задіяно різних людей-виконавців в апеляційному суді. да і практикантів в цьому апеляційному суді дуже багато. якби хтось один з них і помилився то інший, напевно, підняв би тривогу. ця стара єврейська блядь Ященко напевно вирішила в свій останній день роботи якнайліпше віджатися, да у такий спосіб, що б надовго запам’ятався їй і всім тим, хто працює у цьому суді: відмовити у відкритті апеляційного провадження та незамітно повернути матеріали судової справи у першу інстанцію,… Читати далі »