Дубас Віталій Михайлович

Дубас В.М. Гнилі кадри Зеленського служать інтересам Росії

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного
антикорупційного бюро України перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, вчинених детективом УВК НАБУ Гайданка А.І., передбачених ч.1 ст.364 КК України.
28.01.2022 року, у порушення ст. 55, 56, 21, 110, 214, 220, 284, 318, 534, 535 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, статті 57, 129 Конституції України, Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, детектив УВК НАБУ Дзісь Є.В. повторно передчасно закрив провадження за № 52021000000000052 від 01.02.2021 року.
Вважаючи Постанову від 28.01.2022 року про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року детективом УВК НАБУ Дзісь Є.В. незаконною і передчасною, а відтак – підлягаючою до скасування в судовому порядку, особа_1 подав 03.02.2022 року скаргу слідчому судді ВАКС за вих. № 4740/02. В своїй скарзі за вих. № 4740/02 від 03.02.2022 року особа_1 зазначав, що детектив УВК НАБУ Дзісь Є.В. перед тим як закрити провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року знову не вчинив обов’язкових слідчих і процесуальних дій:
1) не виконав вимог Ухвали слідчого судді Сергієнко Г.Л. від 21.01.2021 року;
2) не виконав вимог Ухвали слідчого судді Сергієнко Г.Л. від 21.01.2021 року;
3) не виконав вимог Ухвали слідчого судді Вишняка М.В. від 31.12.2020 року;
4) не вніс до ЄРДР жодних відомостей за заявою за вих. № 4113/23 від 23.12.2020 року про вчинення декількох фігурантом кримінальних правопорушень;
5) не вніс до ЄРДР жодних відомостей за заявою за вих. № 4111/23 від 23.12.2020 року про вчинення декількох фігурантом кримінальних правопорушень;
6) не вніс до ЄРДР жодних відомостей за заявою за вих. № 4112/23 від 23.12.2020 року про вчинення декількох кримінальних правопорушень;
7) не виклав в своїй передчасній Постанові від 28.01.2022 року короткого змісту заяви за вих. № 4113/23 від 23.12.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
8) не виклав в своїй передчасній Постанові від 28.01.2022 року короткого змісту заяви за вих. № 4111/23 від 23.12.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
9) не виклав в своїй передчасній Постанові від 28.01.2022 року короткого змісту заяви за вих. № 4112/23 від 23.12.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
10) не зазначив в своїй передчасній Постанові від 28.01.2022 року номеру ухвали суду від 21.01.2021 року, якою було змушено його внести до ЄРДР декілька кваліфікуючих статтей вчиненого злочину;
11) не зазначив в своїй передчасній Постанові від 28.01.2022 року номеру ухвали суду від 21.01.2021 року, якою було змушено його внести до ЄРДР декілька кваліфікуючих статтей вчиненого злочину;
12) не зазначив в своїй передчасній Постанові від 28.01.2022 року номеру ухвали суду від 31.12.2020 року, якою було змушено його внести до ЄРДР декілька кваліфікуючих статтей вчиненого злочину;
13) не повідомив прокурора САП про не підслідність УВК НАБУ кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року відповідно вимогам ст.216 КПК України;
14) не повідомив прокурора САП про не підслідність УВК НАБУ кримінального провадження № 52021000000000053 від 01.02.2021 року відповідно вимогам ст.216 КПК України;
15) не повідомив прокурора САП про не підслідність УВК НАБУ кримінального провадження № 52021000000000257 від 13.05.2021 року відповідно вимогам ст.216 КПК України;
16) не проводив досудового розслідування за статтями вчинених фігурантом злочинів у провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року – за ч.2 ст.366, ч.3 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст. 170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
17) не проводив досудового розслідування за статтями вчинених фігурантом злочинів у провадженні № 52021000000000053 від 01.02.2021 року – за ч.2 ст.366, ч.3 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст. 170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
18) не проводив досудового розслідування за статтями вчинених фігурантом злочинів у провадженні № 52021000000000257 від 13.05.2021 року – за ч.2 ст.366, ч.3 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст. 170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;
19) не повідомив особу_1 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року;
20) не повідомив особу_1 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000257 від 13.05.2021 року;
21) не повідомив особу_1 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000053 від 01.02.2021 року;
22) не повідомив особу_1 про винесення прокурором САП Постанови про об’єднання матеріалів кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року, № 52020000000000257 від 13.05.2021 року та № 52020000000000053 від 01.02.2021 року та не вручив особі_1 копії Постанови;
23) не вручив особі_1 витягів з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.21 року;
24) не вручив особі_1 витягів з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52020000000000257 від 13.05.21 року;
25) не вручив особі_1 витягів з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52020000000000053 від 01.02.21 року;
26) не вручив особі_1 Пам’яток про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року;
27) не вручив особі_1 Пам’яток про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні № 52020000000000257 від 13.05.2021 року;
28) не вручив особі_1 Пам’яток про процесуальні права та обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні № 52020000000000053 від 01.02.2021 року;
29) не створював план ведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року та не затверджував його у свого керівника;
30) не створював план ведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000257 від 13.05.2021 року та не затверджував його у свого керівника;
31) не створював план ведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000053 від 01.02.2021 року та не затверджував його у свого керівника;
32) жодного разу не допитав особу_1 у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.21 року;
33) жодного разу не допитав особу_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000257 від 13.05.21 року;
34) жодного разу не допитав особу_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000055 від 01.02.21 року;
35) жодного разу не допитав свідків у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року;
36) жодного разу не допитав свідків у кримінальному провадженні № 52020000000000257 від 13.05.2021 року;
37) жодного разу не допитав свідків у кримінальному провадженні № 52020000000000053 від 01.02.2021 року;
38) не допитав фігуранта у відповідності до того кола питань, які особа_1 піднімав у своїй заяві за вих. № 4113/23 від 23.12.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
39) не допитав фігуранта у відповідності до того кола питань, які особа_1 піднімав у своїй заяві за вих. № 4111/23 від 23.12.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
40) не допитав фігуранта у відповідності до того кола питань, які особа_1 піднімав у своїй заяві за вих. № 4112/23 від 23.12.2020 року про вчинення кримінальних правопорушень;
41) не провів жодного одночасного допиту фігуранта із свідками і потерпілим у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року;
42) не провів жодного одночасного допиту фігуранта із свідками і потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000257 від 13.05.2021 року;
43) не провів жодного одночасного допиту фігуранта із свідками і потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000053 від 02.02.2021 року;
44) не повідомив свого керівника, процесуального керівника та не взяв самовідводу від провадження кримінальної справи № 52021000000000052 від 01.02.2021 року, добре знаючи що перебуває у досудовому розслідуванні більше як у п’ятнадцяти кримінальних справах за заявами особи_1;
45) не повідомив свого керівника, процесуального керівника та не взяв самовідводу від провадження кримінальної справи № 52021000000000053 від 01.02.2021 року, добре знаючи що перебуває у досудовому розслідуванні у більше як п’ятнадцяти кримінальних справах за заявами особи_1;
46) не повідомив свого керівника, процесуального керівника та не взяв самовідводу від провадження кримінальної справи № 52021000000000257 від 13.05.2021 року, добре знаючи що перебуває у досудовому розслідуванні у більше як п’ятнадцяти кримінальних справах за заявами особи_1;
47) не розглянув заяву особи_1 в порядку ст.220 КПК України у провадженні № 52021000000000052;
48) не надав відповіді в порядку ст.220 КПК України на подану особою_1 заяву у провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року;
49) не розглянув заяву особи_1 в порядку ст.220 КПК України у провадженні № 52021000000000053;
50) не надав відповіді в порядку ст.220 КПК України на подану особою_1 заяву у провадженні № 52021000000000053 від 01.02.2021 року;
51) не розглянув заяву особи_1 в порядку ст.220 КПК України у провадженні № 52021000000000257;
52) не надав відповіді в порядку ст.220 КПК України на подану особою_1 заяву у провадженні № 52021000000000257 від 13.05.2021 року;
53) у своїй протиправній Постанові від 28.01.2022 року зазначив, що нібито запрошував особу_1 для проведення допиту у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року в якості свідка, в той самий час як у цій кримінальній справі не було Постанови про не визнання особи_1 потерпілим;
54) у своїй протиправній Постанові від 28.01.2022 року зазначив, що нібито запрошував особу_1 для проведення допиту у кримінальному провадженні № 52021000000000053 від 01.02.2021 року в якості свідка, в той самий час як у цій кримінальній справі не було Постанови про не визнання особи_1 потерпілим;
55) у своїй протиправній Постанові від 28.01.2022 року зазначив, що нібито запрошував особу_1 для проведення допиту у кримінальному провадженні № 52021000000000257 від 13.05.2021 року в якості свідка, в той самий час як у цій кримінальній справі не було Постанови про не визнання особи_1 потерпілим;
56) у своїй Постанові від 28.01.2022 року неправдиво зазначив, що нібито пропонував особі_1 проведення допиту у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року в якості свідка, однак мусив закрити кримінальну справу через не явку особи_1 на допит, чого не передбачено нормами КПК України;
57) не складав план ведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року і не узгоджував його із своїм керівником;
58) не робив відповідних запитів до наркологічного і психіатричного диспансеру щодо перебування на обліку фігуранта у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року;
59) не робив відповідних запитів до навчальних закладів чи фігурант у даному провадженні насправді навчався у них і на законній основі отримав вищу юридичну освіту;
60) не робив запитів чи фігурант у даному провадженні не притягувався до адміністративних покарань;
61) не робив відповідних запитів чи фігурант у даному кримінальному провадженні раніше не притягувався до кримінальної відповідальності і чи зараз не відбуває строк покарання;
62) не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які особа_1 зазначав у своїх трьох заявах про вчинені кримінальні правопорушення за вих. № 4113/23 від 23.12.2020 року, за вих. № 4111/23 від 23.12.2020 року та за вих. № 4112/23 від 23.12.2020 року;
63) не призначив для особи_1 судово-медичної експертизи за фактами отриманого ушкодження здоров’я;
64) не надав особі_1 можливості долучити до провадження наявні докази вчиненого злочину, про що особа_1 окремо зазначав у своїх трьох заявах за вих.№ 4113/23 від 23.12.2020 року, за вих. № 4111/23 від 23.12.2020 року та за вих. № 4112/23 від 23.12.2020 року;
65) не надав особі_1 можливості долучити до даного провадження документи, які доказують факти отриманого матеріального і морального збитку, про що особа_1 окремо наголошував у своїх трьох заявах за вих. № 4113/23 від 23.12.2020 року, за вих. № 4111/23 від 23.12.2020 року та за вих. № 4112/23 від 23.12.2020 року;
66) зробив неправдиві висновки що в діях детектива УВК Гайданка А.І. нібито відсутній склад злочинів, а також що нібито детектив Гайданка А.І. проводив у належний спосіб досудові розслідування у низці кримінальних проваджень, в той час як детектив Дзісь Є.В. перераховані ним кримінальні справи насправді не витребовував, не досліджував і не надавав їм оцінки з точки зору достатності та взаємозв’язку, а також з позиції кваліфікацій інших статтей вчиненого злочину;
67) приховав від надання правової оцінки фактам, що детектив УВК Гайданка А.І. досі не виконав жодної ухвали суду у тих кримінальних провадженнях, які раніше розслідував та передчасно закрив;
68) умисно не озвучив ряду фактів, які пов’язані з тим, що Окружним адміністративним судом м.Києва уже були винесені Рішення і Накази, які набрали законної сили, та які доказують наявність складу злочину в діях окремих фігурантів (в тому числі з боку вимагача хабарів – депутата КМР (КМДА) О.Руденка), однак завдячуючи детективу УВК Гайданка А.І. кримінальні провадження (в тому числі за № 52017000000000216 від 29.03.2017 року) умисно не розслідувалися ним, а вчинені злочини фігурантів – ним умисно приховувалися;
69) надати особі_1 термін у 10 діб для оскарження неправомірно винесеної ним Постанови від 27.01.2022 року про не визнання його потерпілим у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року.
28.01.2022 року детектив УВК НАБУ Дзісь Є.В. передчасно закрив кримінальне провадження за № 52021000000000052 від 01.02.2021 року не вчинивши потрібних процесуальних та слідчих дій.
Детектив УВК НАБУ Дзісь Є.В. своєю протиправною Постановою від 28.01.2022 року про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року також порушив вимоги ст.110 КПК.
У відповідності до п.5 ст.110 КПК України, Постанова слідчого мусить складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
а) місце і час прийняття постанови;
в) прізвище, ім’я, по батькові, посаду осіб, що проходять фігурантами по справі;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
а) зміст обставин, які є підставами для прийняття Постанови;
б) мотиви прийняття Постанови, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу;
в) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
– зміст прийнятого процесуального рішення;
– місце та час (строки) його виконання;
– особу, яким належить виконати Постанову, чого майже немає у Постанові від 28.01.2022 року детектива УВК НАБУ Дзісь Є.В. про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року.
Всупереч вимогам п.5 ст.110 КПК, у Постанові від 28.01.2022 року детектива Дзісь Є.В. відсутні:
1) короткий опис трьох заяв про вчинені кримінальні правопорушення;
2) контактний номер детектива УВК НАБУ Дзісь Є.В.;
3) реєстраційний номер та дата реєстрації даної Постанови;
4) перелік проведених слідчих дій;
5) причини не проведення допиту свідків та фігуранта (в межах того кола питань, які піднімав потерпілий у своїй заяві про вчинені кримінальні правопорушення);
6) причини не проведення експертизи наявних доказів;
7) правова оцінка фігуранта у провадженні;
8) правова оцінка доказам у провадженні;
9) ПІП та підпис керівника підрозділу;
10) печатка органу досудового розслідування;
11) не витриманий детективом інтервал між винесеною ним ще однією Постановою від 27.01.2022 року про не визнання особи_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року.
А в додатку до своєї скарги за вих. № 4740/02 від 03.02.2022 року особа_1 надав копії документів, які обгрунтовували доводи його скарги:
“1) копію Постанови від 28.01.2022 року про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року детективом Дзісь Є.В. та копія поштового конверту із трекером”.
А в примітці до своєї скарги за вих. № 4740/02 від 03.02.2022 року особа_1 зазначав таке:
“Примітка: решта доказів неправомірності і передчасності закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року будуть мною надані в судовому засіданні”.
А в прохальній частині своєї скарги за вих. № 4740/02 від 03.02.2022 року, поміж іншого, особа_1 зазначив і таке: “1.Розглянути дану скаргу в строк до 5 (п’яти) діб або у відповідності до пункту 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджений рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами) передати судову справу для повторного авторозподілу (шляхом винесення відповідного Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження Головою суду Акту прийняття — передачі судової справи); 4.Повідомити ГСУ ДБР і ГСУ СБУ про саботаж роботи НАБУ детективом УВК НАБУ Дзісь Є.В.”.
Крім цього, особа_1 посилався на нижчеперераховані норми закону та на певні обставини справи, які вимагали від слідчого судді задоволення його скарги.
Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Тому, слідчий суддя мусив звернути свою увагу на посилання особи_1 на Постанову Верховного Суду у провадженні № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року, яка в окремому порядку вимагала скасування Постанови детектива УВК НАБУ Дзісь Є.В. від 28.01.2022 року про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року, так як остання не відповідала вимогам процесуального документу.
А саме, як зазначається Верховним Судом у вказаному рішенні, копія документу не може мати юридичної сили, якщо вона не засвідчена у належний спосіб: у правому верхньому куті документа має бути написано
«з оригіналом згідно», а внизу такого документа – зазначення ПІП особи та його посаду, яка створювала копію документу, відмітка про дату створення копії, зазначення посади і ПІП керівника підрозділу, що ознайомлювався з Постановою детектива, завірення копії постанови печаткою УВК НАБУ. Крім цього, Постанова детектива мала бути зареєстрованою в канцелярії НАБУ.
Відповідно вимогам ч.3 ст.415 КПК України, висновки і мотиви, з яких були скасованими судові рішення, є обов’язковими для суду першої інстанції, при новому розгляді. Так само, дані рішення (вказівки) апеляційної інстанції є обов’язковими для виконання будь-яким органом досудового розслідування.
За таких обставин, детектив, не виконавши вказівок колегії суддів апеляційної інстанції щодо внесення усіх відомостей до ЄРДР за заявою особи_1 про вчинення декількох кримінальних правопорушень, а не лише одного і то не за правильною статтею (за ч.1 ст.364 КК України), призвів до унеможливлення перевірки обставин дотримання слідчим процесуального порядку закриття кримінального провадження, а також дійсність підстав його закриття. Останнє не відповідає завданням та засадам кримінального провадження, передбаченим ст.2,9 КПК України, а також практиці ЄСПЛ стосовно ефективності досудового розслідування.
Детектив УВК НАБУ Дзісь Є.В. в своїй Постанові від 28.01.2022 року також припустився порушень Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також порушень Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за № 55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності», адже належним чином не завірив свою Постанову від 28.01.2022 року: не зареєстрував своєї Постанови у канцелярії НАБУ, не зазначив дати створення копії документу, не завірив Постанову печаткою органу досудового розслідування, не зробив позначки «З оригіналом згідно», не поставив свого підпису і ПІП, не отримав підпису і ПІП від керівника органу досудового розслідування, який мусив ознайомитися з даною Постановою.
У відповідності до Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, Положення про внесення відомостей до ЄРДР та позиції колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у провадженнях № 11-сс/824/4221/2019 від 23.07.2019 року, № 11-сс/824/382/2020 від 29.01.2020 року, № 11-сс/824/939/2020 від 13.02.2020 року, не підлягають обчисленню процесуальні строки досудового розслідування, в якому до ЄРДР насправді не було внесеними усі кваліфікаційні статті вчиненого злочину, які були зазначеними в трьох заявах про вчинені кримінальні правопорушення та в ухвалах трьох слідчих суддів, якими було зобов’язано орган досудового розслідування внести до ЄРДР відомості саме таких трьох заяв.
При винесенні Постанови від 28.01.2022 року про закриття кримінального провадження за № 52021000000000052 від 01.02.2021 року детектив УВК НАБУ Дзісь Є.В. упустив той момент, що реєстратор
УВК НАБУ досі не вніс до ЄРДР жодних відомостей, зазначених в п. 4,5 ч.5 ст.214 КПК України та в трьох заявах про вчинення кримінальних правопорушень і в трьох ухвалах слідчого судді, не дивлячись на те що особа_1 з цього приводу подавав керівнику органу досудового розслідування три окремих заяви (в порядку ст.220 КПК) та просив внести до ЄРДР відповідні доповнення, чого останній не зробив, а відповідно відлік часу щодо перебігу процесуальних строків аж ніяк не міг розпочатися, в світлі вимог ч.1 ст.219 КПК України. Ідентичною є позиція і колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у провадженнях № 11-сс/824/4224/2019 від 25.07.2018 року, де зазначається, що суддя при винесенні рішення не керувався положеннями ст.84, 91, 94 КПК України.
Ідентичною є позиція і колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у провадженнях № 11-сс/796/1054/2018 від 06.02.2018 року та № 11-сс/796/1527/2018 від 13.03.2018 року, де зазначається, що у випадку подання потерпілими клопотань про внесення до ЄРДР усіх відомостей з поданих заяв про вчинення кримінального правопорушення, слідчі вимушені скорятися закону і шляхом внесення змін доповнити ЄРДР повними (достатніми) відомостями про вчинення злочину з наступним проведенням адекватного досудового розслідування, а у разі нехтування правами потерпілих – бездіяльність слідчого може бути оскарженою до суду в порядку ст.303 КПК України.
Згідно Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, в 2 частині (Облік кримінальних правопорушень) розділу II (Порядок формування та ведення реєстру), в пункті 8 зазначається таке (Цитата): «Відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо».
У відповідності до ст.129-1 Конституції України (Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання), передбачено: “Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як передбачено вимогами ст.23 КПК України (Безпосередність дослідження показань, речей):
“1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом дослідження суду, крім випадків, передбачених Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених Кодексом.
3. Сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним судом”.
В статті 21 КПК України зазначається (Доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень): «Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону». Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили, в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України. Кожен мас право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Якщо інше не передбачено цим Кодексом, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.
В статті 535 (Звернення судового рішення до виконання) КПК передбачено: «1.Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного. 4.Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання».
В статті 534 (Порядок виконання судових рішень) КПК України передбачено: «2.Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню».
Згідно ст.2 та 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам. Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість у їх збиранні, перевірці та в оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов’язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК України та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених Кодексом.
У відповідності до ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована Постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй поштою». Під час кримінального провадження можуть бути заявлені клопотання, які направлені на встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження; на забезпечення прав і законних інтересів особи, яка заявила клопотання. У статті йдеться про клопотання, які направлені на проведення будь-яких процесуальних дій. Розгляд клопотання містить в собі діяльність слідчого, прокурора, яку він здійснює відразу ж після прийому клопотання. В ході розгляду аналізу піддається прохання здійснити певні дії чи заперечення щодо здійснення окремих дій, яке міститься у клопотанні, та його обгрунтованість. З’ясовується, про встановлення яких обставин клопоче заявник, яким способом пропонує встановити їх слідчому, прокурору та чи мають ці обставини значення для цього кримінального провадження. Клопотання підлягає розгляду і вирішенню безпосередньо після його заяви. У тих випадках, коли негайне прийняття рішення за клопотанням неможливе, воно повинно бути задоволено за наявності відповідних підстав у строк не більше трьох днів з моменту подання. Такий строк встановлено законодавцем для розгляду уповноваженою процесуальною особою клопотання, заявленого учасниками кримінального процесу у ході досудового розслідування. Якщо заявлене слідчому клопотання зумовлює потребу звернення до прокурора, то це не може розглядатись як підстава для відмовлення в задоволенні клопотання, і таке звернення розглядає слідчий, повідомляючи заявника про рішення останнього. Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання. При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
В статті 306 КПК України зазначається: «2.Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше 72 годин з моменту надходження скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше 5 днів з моменту надходження скарги. 3.Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність належним чином повідомленого слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги».
07.04.2022 року, із затримкою розгляду судової справи № 991/818/22 на два місяці, перебуваючи у стані душевного розладу, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Дубас Віталій Михайлович, без виклику особи_1, розглянув його скаргу за вих. № 4740/02 від 03.02.2022 року на Постанову детектива УВК НАБУ Дзісь Є.В. від 28.01.2022 року про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року, за результатами чого виніс неправосудну, безграмотну, бездарну, безтолкову і навіть брехливу ухвалу, якою відмовив у її задоволенні.
Підло і злочинно відмовляючи у задоволенні скарги за вих. № 4740/02 від 03.02.2022 року на Постанову детектива УВК НАБУ Дзісь Є.В. від 28.01.2022 року про закриття кримінального провадження
№ 52021000000000052 від 01.02.2021 року, досі не відомо на що міг опиратися аферист і диверсант Дубас В.М., адже у нього в розпорядженні не було ані відповідної правової бази, ані наявної судової практики. Крім цього, на підставі вимог ст.129-1 Конституції України підарас Дубас В.М. не мав права прийняти “відмовне” рішення за результатами розгляду даної скарги, добре знаючи, що детектив УВК НАБУ Дзісь Є.В. досі не виконав у даному кримінальному провадженні трьох ухвал суду. Суддя-дебіл Дубас В.М. виніс таке судове рішення, яким фактично унеможливив подальше виконання досі не виконаних даним детективом трьох судових рішень, що суперечить положенню ст.129-1 Конституції України та здоровості психіки людини.
Зрештою, відмовляючи у задоволенні скарги за вих. № 4740/02 від 03.02.2022 року на Постанову детектива УВК НАБУ Дзісь Є.В. від 28.01.2022 року про закриття кримінального провадження № 52021000000000052 від 01.02.2021 року, зачухане уйобище, ботексом обколотий Гей Дубас В.М. у своїй неправосудній ухвалі у справі № 991/818/22 від 07.04.2022 року зазначив таке: “Судовим розглядом скарги встановлено, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні від 01.02.2021 №52021000000000052 у відповідності до вимог статті 223 КПК детективами НАБУ вчинено всі можливі та необхідні дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів та їх перевірку, ретельно досліджено та перевірено обставини, зазначені у заявах про вчинення кримінального правопорушення, їм надано належну оцінку, досудове розслідування проведено із застосуванням всіх можливих засобів для всебічного, неупередженого та об`єктивного розслідування, з перевіркою всіх фактичних обставин справи, що може мати суттєве значення для розслідування кримінального провадження. Лише після цього постановою детектива НАБУ від 28.01.2022 із наведенням детального опису вчинених дій кримінальне провадження від 01.02.2021 № 52021000000000052 закрито з підстав відсутності ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, оскільки в ході досудового розслідування у такому кримінальному провадженні не встановлено жодних даних про будь-які зловживання з метою отримання неправомірної вигоди працівниками Національного бюро, які виконували свої службові обов’язки зі здійснення повноважень слідчого шляхом прийняття процесуальних та інших рішень.
Також в постанові зазначено, що скаржник не надав жодних доказів спричинення діяннями працівниками НАБУ будь-якої шкоди та/або збитків, а тому твердження про заподіяння йому діяннями останніх матеріальної та/або моральної шкоди на зазначені в заяві суми не ґрунтується на об’єктивних даних чи фактах (доказах). При цьому скаржник не скористався законною можливістю долучити до матеріалів провадження гіпотетично наявні у нього докази скоєного злочину, оскільки він жодного разу за вісьмома викликами не прибув до детективів НАБУ з метою проведення за його участі слідчих дій…
Тобто, фактично всі доводи скарги ґрунтуються на суб’єктивній незгоді скаржника із прийнятими детективом процесуальними рішеннями, що не відповідає вимогам статті 62 Конституції України, за якою обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях… Відтак твердження скаржника про необхідність здійснення будь-яких інших слідчих (розшукових) дій не ґрунтується на будь-яких фактичних обставинах справи, оскільки орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких такий вбачає ознаки кримінального правопорушення, самостійно, за внутрішнім переконанням, визначає які саме процесуальні дії та коли належить здійснити для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у певному кримінальному провадженні. Також слідчий суддя зазначає, що оскаржувана постанова від 28.01.2022 за формою та змістом відповідає вимогам частин 5, 6 статті 110 КПК… З огляду на наведене вище, слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова детектива від 28.01.2022 про закриття кримінального провадження від 01.02.2021 №52021000000000052 належним чином обґрунтована, відповідає за формою та змістом вимогами КПК, тоді як скаржник не навів жодних належних підстав для задоволення його скарги, а тому належить відмовити в її задоволенні”.
З написаного витікає, що суддя керувався належними і припустимими доказами, коли однозначно стверджував, що в матеріалах кримінальної справи наявні докази, що особу_1 дійсно викликав детектив НАБУ на допит, в той час як насправді у матеріалах кримінального провадження досі не міститься таких доказів. Більше цього, нормами КПК не передбачено закривати кримінальне провадження через не явку заявника на проведення допиту, однак прийнято у такому випадку застосовувати до нього привід та накладення грошового стягнення, чого детектив не зробив.
Крім цього, через своє божевілля, бандитизм, корупцію і тупорилість, аферист і московський диверсант Дубас В.М. умисно уникнув від надання правової оцінки 69 вищевказаним пунктам, кожен з яких вимагав від детектива УВК НАБУ Дзісь Є.В. проведення обов’язкових процесуальних і слідчих дій, яких детектив умисно не вчиняв з метою приховування вчинених злочинів своїм колегою. Особливо це стосується того, що детектив УВК НАБУ Дзісь Є.В. не витримав інтервал у 10 днів між винесенням двох Постанов, тим самим відібравши право в особи_1 на її оскарження, а суддя-дебіл Дубас В.М. приховав цей факт.
Більше цього, єбонат Дубас В.М. примудрився розглянути скаргу особи_1 на Постанову про не визнання потерпілим, в той час як кримінальне провадження уже було закритим.
Відтак, коли пришелепкуватий суддя Дубас В.М. стверджує в своїй брехливій ухвалі, що нібито детектив УВК НАБУ Дзісь Є.В. провів досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000052 від 01.02.2021 року повно і об’єктивно, то тим самим вчинив службове підроблення, приховав вчинені детективом злочини, перешкодив громадській діяльності, завдав економічної шкоди державі, підірвав обороноздатність нашої країни, деморалізував наші збройні сили, піддав загрозі національну безпеку, зрадив нашу країну.
Вищенаписане доказує, що аферист і сепаратист Дубас В.М. являється неадекватною і тупорилою особою, який потребує термінової госпіталізації для душевно хворих людей або повішання за зраду країни у воєнний час, адже іншого пояснення, чому вказаний виродок не володіє базисним рівнем юридичних знань, при цьому маючи стаж багаторічної роботи адвоката, просто не існує. Відсутність елементарних знань у судді-Гея Дубаса В.М. спростовує наявність у нього будь-якої юридичної освіти, а також того, що він дійсно підтвердив здатність здійснювати правосуддя у межах ВАКС.
Суддя-виродок Дубас В.М. постановив чергове неправосудне рішення, яким удруге нівелював кропіткі досягнення громадської організації та перешкодила наповненню бюджету держави на декілька мільйонів гривень, тим самим послабивши боєздатність українських військ і територіальної оборони, добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
Крім цього, смердючий Гей Дубас В.М. досі не надав особі_1 копії вступних і резулятивних частин Ухвал у судових справах № 991/818/22 від 07.04.2022 року та № 991/822/22 від 07.04.2022 року, а також повного тексту ухвал у судових справах № 991/818/22 від 11.04.2022 року та № 991/822/22 від 11.04.2022 року, а те що він надіслав на електронну адресу особи_1 зовсім не відповідає вимогам Наказу ДСА за № 814 (із змінами і доповненнями), так як ухвала у судовій справі № 991/818/22 від 11.04.2022 року: не містить державного герба, а у правому верхньому куті – відсутній напис “З оригіналом згідно”, розмір шрифту рішення значно менший встановленого, окремі слова рішення написані прописними і похилими літерами та виділені жирним кольором, в ухвалі наявні міжрядкові відступи, друга сторона ухвали не перекреслена, в ухвалі відсутня інформація про місцезнаходження її оригіналу, в ухвалі не зазначено, коли вона набрала законної сили, в ухвалі не зазначено дати виготовлення її копії, в ухвалі немає ПІП і підпису секретаря суду, ухвала не зшита і не опломбована, на пломбі ухвали не вказано ПІП секретаря суду, на пломбі немає підпису секретаря суду, на пломбі не вказано дати створення копії ухвали, на пломбі і в ухвалі немає гербової печатки.
У відповідності до ст.26 КПК України (Диспозитивність) законодавцем передбачається таке:
“1.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 3. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом”.
У доктрині Європейського суду з прав людини «право на суд» охоплює 3 елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» за № 3477-IV від 23.02.2016 року, із змінами, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ст.68 Конституції, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
Хіба не за ці вітчизняні і міжнародні стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують гинути 53 день у російсько-українській війні? Суддя-аферист і зрадник Дубас В.М. через свою твердолобість і психічну ненормальність напевно уже забув про посмертний героїзм Небесної Сотні, воїнів АТО (ООС), солдат української армії і бійців територіальної оборони, які віддали свої безцінні життя за право українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права. Більше цього, суддя-неук Дубас В.М. саме у такий підлий спосіб навмисно сплюндровує добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, бійців АТО (ООС), солдат української армії і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, солдати української армії і бійці територіальної оборони, які умиють цього корумпованого виродка і його злочинну сім’ю їх смердючою кров’ю.
Вищенаписане дає підстави вважати, що суддя-сепаратист Дубас В.М. вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачене ч.2 ст.368, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що судова справа № 991/818/22 від 07.04.2022 року також витікає з предмету громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність судді-шизоїда Дубаса В.М. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 ККУ.
Крім цього, як для даного випадку, дії судді-недоумка Дубаса В.М. являються антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави в цілому, що явно на руку ворогам нашої держави. Суддя-зрадник Дубас В.М., через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищує свої службові повноваження, перешкоджає доступу до правосуддя, позбавляє права учасників процесу на участь у судовому засіданні, виносить неправосудні рішення, вчиняє службові підроблення, приховує вчинені злочини, позбавляє державу права на отримання грошових надходжень, завдає шкоди економіці держави, деморалізує українську армію, перешкоджає фінансуванню збройних сил України, сприяє поразці України у війні з Росією, переслідує громадських діячів, перешкоджає діяльності громадських організацій, надає допомогу злочинним особам і кримінальним угрупуванням, культивує і поширює корупцію, вчиняє саботаж і диверсії, порушує присягу судді, дискредитує судову владу України і підриває авторитет держави в очах світової спільноти. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді держави.
Суддя-потвора Дубас В.М. умисно вчиняє посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки наша країна ще не зазнала поразки. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддею-зрадником Дубасом В.М. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення.
Зазначене підтверджує, що в діяльності судді-недоумка Дубаса В.М. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддею-аферистом Дубасом В.М. мають всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.368, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення суддею-дебілом Дубасом В.М. Також, було прийнято рішення про повідомлення Вищої ради правосуддя про не належну поведінку судді-виродка і зрадника Дубаса В.М., який грубо і регулярно порушує присягу судді та завдає вкрай великого збитку державі та інтересам особи_1. Очікуємо результатів адекватного реагування від ГСУ ГПУ — стосовно внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя — відкриття дисциплінарної справи. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

суддя-Дубас-В.М.-неправосудна-ухвала-1

суддя-Дубас-В.М.-неправосудна-ухвала-2

суддя-Дубас-В.М.-неправосудна-ухвала-3

суддя-Дубас-В.М.-неправосудна-ухвала-4

суддя-Дубас-В.М.-неправосудна-ухвала-5

суддя-Дубас-В.М.-неправосудна-ухвала-6

суддя-Дубас-В.М.-неправосудна-ухвала-7

суддя-Дубас-В.М.-неправосудна-ухвала-8

суддя-Дубас-В.М.-неправосудна-ухвала-9

суддя-Дубас-В.М.-неправосудна-ухвала-10

4 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Дмитро
1 місяць тому

Я адвокат з досвідом роботи у 14 років. Зараз знаходжусь в ополченцях. Вперше бачу, що б суддя стверджував, що не потрібно слідчому (детективу) виконувати ухвали суду, а також що б слідчий не видавав заявнику витягів з ЄРДР і Пам’яток про процесуальні права і обов’язки потерпілого, щоб не допитував заявника і свідків, не розглядав клопотань і заяв та не надавав на них відповідей, не призначав експертиз, а також щоб суддя погоджувався з тим, що слідчий ініціював допит заявника в статусі свідка при відсутності у цей момент постанови про не визнання його потерпілим. Мене дуже вразила брехня цього смердючого гея, яку він… Читати далі »

Маша
1 місяць тому

Дійсно, в якій би іншій країні суддя проводив підривну діяльність, а йому за ці самі злочини уряд виплачував по півтори мільйони гривень? І це в той час, коли даний уряд щосекундно циганить у народу надати йому подачку для потреб війни!? З оглядом на це, уже є підстави для визнання Зеленського божевільним з наступною процедурою відсторонення його від влади в порядку статті 108 Конституції України. Статтею 108 Конституції України встановлено, що «…Повноваження Президента України припиняються достроково у разі: 1) відставки; 2) неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерті». Другий пункт – просто… Читати далі »

Мар'яна
1 місяць тому

Це повний відстій! Уряд довбонутих кварталівських мавп! Як можна надавати повноваження судді таким тупим і психічно хворим уродам? Якщо добре проаналізувати оці дві безграмотні ухвали Дубаса, а потім до цього додати факти незнання Дубасом базисного рівня правових знань, то в знаменнику отримаємо факти корупції і диверсії Порошенка і Зеленського! Адже повірити в те, що такі безмозкі виродки як Дубас могли насправді здати купу екзаменів, пройти з успіхом тести і витримати вкрай великий конкурс до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) в присутності міжнародних спостерігачів – являється не більше чим черговою баснею Крилова! На прикладі неадеквата Дубаса можна ще раз переконатися, що Порошенко… Читати далі »

Артур
1 місяць тому

Якого хера Зеленський виплачує по півтори мільйони гривень таким твердолобим удуркам? Мало того, що виродок Дубас В. М. нічого не знає, так він своїми неправосудними рішеннями допомагає рашистам! В той же час, якби Зеленський досі позбавляв повноважень отаких йолопів як Дубас, або призупиняв їх злочинну діяльність, тоді б наші ЗСУ і ополченці мали б додаткові кошти для озброєння, а відповідно – додаткові шанси на успіх у війні з рашистами! А якщо Зеленський цього всього принципово не робить, значить він сам є зрадником і диверсантом! У такому разі нам не потрібні президенти-диверсанти і президенти-зрадники! Нехай їде до свого Ізраїлю і вішає… Читати далі »