Судді-Кепкал-Л.І._Кияшко-О.А.-Васильєва-М.А

Кепкал Л.І., Кияшко О.А., Васильєва М.А. Судді-убивці

Новости, Популярные новости, Суды

У провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного
антикорупційного бюро України перебуває на досудовому розслідуванні кримінальне провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року за ознаками вчинених детективом відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Мирка Б.М. кримінальних правопорушень, передбачених ст.170 КК України.
14.04.2021 року у порушення ст. 55, 56, 21, 110, 214, 220, 284, 318, 534, 535 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006 року, статті 57 Конституції України, детектив Грабар С.В. уп’яте закрив кримінальне провадження за № 52019000000000195 від 07.03.2019 року. Вважаючи Постанову детектива Грабара С.В. від 14.04.2021 року незаконною і передчасною, а відтак підлягаючою до скасування в судовому порядку, особа_1 подав 20.04.2021 року слідчому судді Солом’янського районного суду м.Києва скаргу за вих. № 4349/19 на Постанову від 14.04.2021 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року.
У своїй скарзі за вих. № 4349/19 від 20.04.2021 року особа_1 акцентував увагу слідчого судді на тому, що детектив Грабар С.В. перед тим як закрити кримінальне провадження за № 52019000000000195 від 07.03.2019 року повторно не виконав вимог жодної з попередніх ухвал суду, якими його було зобов’язано вчинити певні слідчі, розшукові і процесуальні дії.
07.05.2021 року слідчий суддя Солом’янського районного суду м.Києва Вишняк М.В. за наслідками розгляду скарги за вих. № 4349/19 від 20.04.2021 року на Постанову детектива Грабара С.В. від 14.04.2021 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року виніс неправосудну ухвалу у судовій справі № 760/10125/21, якою відмовив у її задоволенні.
При чому, розгляд судової справи № 760/10125/21 відбувався без участі особи_1.
Не погоджуючись із даним судовим рішенням, при цьому враховуючи те, що даний суддя регулярно виносить суперечливі ухвали при розгляді подібних судових справ, особа_1 подав 22.07.2021 року
Апеляційну скаргу за вих. № 4438/22 на Ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у судовій справі № 760/10125/21.
У своїй Апеляційній скарзі за вих. № 4438/22 від 22.07.2021 особа_1 зазначав наступне: “Копію ухвали у провадженні № 1-кс/760/3573/21 від 07.05.2021 року я отримав 24.06.2021 року наручно, а апеляційну скаргу подав через канцелярію Київського апеляційного суду 22.07.2021 року, із пропуском процесуального строку на оскарження ухвали слідчого судді. Процесуальний строк мною було пропущено з поважних причин – за фактом лікування у приватній клініці, про що надаю в додатку до даної апеляційної скарги копію належним чином завіреної довідки за № 30/06 від 22.06.2021 року, в якій зазначається, що я перебуваю з 22.06.2021 року на лікуванні, а долучив до справи суду таку довідку – 12.07.2021 року”.
В своїй апеляційній скарзі особа_1 клопотав поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження Ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у провадженні № 1-кс/760/3573/21 від 07.05.2021 року, керуючись вимогами ст.117 КПК України, Постановою Верховного Суду від 27.05.2019 року у справі № 461/1434/18 (провадження № 51-6470 кмо18) про поновлення строків на оскарження ухвали слідчого судді, роз’ясненням Об’єднаної Палати Верховного Суду щодо поновлення пропущених процесуальних строків у разі проголошення резулятивної частини рішення, а також Постановою Верховного Суду від 17.06.2020 року у провадженні № 51-1599км20) про поновлення строків на оскарження ухвали слідчого судді, які виносилися Верховним Судом за результатами розгляду аналогічних судових справ. При чому, копії вказаних рішень Верховного Суду особа_1 також надавав в додатку до своєї апеляційної скарги за вих. № 4438/22 від 22.07.2021 року.
22.07.2021 року відбулося судове засідання в Київському апеляційному суді з розгляду Апеляційної скарги особи_1 за вих. № 4438/22 від 22.07.2021 року на Ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у провадженні № 1-кс/760/3573/21 від 07.05.2021 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі головуючого судді Мосьондза І.А., суддів колегії Трясуна Ю.Р. і Новова С.О. в апеляційному провадженні № 11-сс/824/4260/2021, під час якого апелянт клопотав про перенесення даного судового засідання з метою долучення до справи суду оригіналу лікарської довідки за № 30/06 від 22.06.2021 року про лікування, з датою її фактичного закриття – 22.07.2021 року.
На жаль, на подане клопотання про перенесення даного судового засідання згадана колегія суддів належним чином не відреагувала. У такому випадку особа_1 долучив до апеляційного провадження № 11-сс/824/4260/2021 в залі судового засідання в порядку окремого клопотання копію належним чином завіреного протоколу МРТ-обстеження, де було зазначено його діагноз захворювання. Однак, не зважаючи на це все, за наслідками розгляду суддями Мосьондзом І.А., Трясуном Ю.Р. і Нововим С.О. поданих в усній і письмовій формі клопотань про поновлення процесуальних строків на оскарження ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у провадженні № 1-кс/760/3573/21 від 07.05.2021 року, дана колегія суддів все-таки вирішила відмовити особі_1 у його задоволенні та повернути матеріали справи № 11-сс/824/4260/2021. При прийнятті неправосудного рішення судді Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. чомусь проігнорували долучені апелянтом до своєї Апеляційної скарги за вих. № 4438/22 від 22.07.2021 року дві копії Постанови Верховного Суду про скасування рішень апеляційної інстанції в ідентичних правовідносинах (не поновлення пропущених строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, двічі в яких даний апелянт уже був учасником касаційного процесу, з причин дивного не визнання апеляційною інстанцією його медичної довідки про перебування на лікуванні як поважної причини).
За таких підстав можна стверджувати, що судді Мосьондз І.А., Трясун Ю.Р. і Новов С.О. умисно ухилилися від виконання свого прямого обов’язку скоритися вимогам ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яким передбачено, що “…висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права”, адже при винесенні своєї ухвали не покладалися на дві вищевказаних Постанови Верховного Суду.
Більше цього, 28.07.2021 року, при отриманні особою_1 наручно матеріалів Апеляційної скарги за вих. № 4438/22 від 22.07.2021 року, останній виявив недостачу декотрих документів, які власне і стали причиною незаконної відмови у задоволенні поданого клопотання про поновлення пропущених процесуальних строків на оскарження ухвали слідчого судді: копія лікарської довідки за № 30/06 від 22.06.2021 року та копія протоколу МРТ-обстеження. Небезпідставно вважаючи, що дані документи були умисно викрадені суддями Мосьондзом І.А., Трясуном Ю.Р. і Нововим С.О. із судової справи № 11-сс/824/4260/2021 з метою приховування фактів винесеної неправосудної ухвали, з оглядом на те, що в апеляційному провадженні № 11-сс/824/4260/2021 мусить зберігатися комп’ютерний диск із звуко-відеозаписом проведеного 22.07.2022 року судового засідання, як доказ усьому вищенаписаному, з оглядом на постановлене рішення, яке витікає з неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, що перешкоджає доступу до правосуддя, на підставі ст. 117, 409, 412, 424-428, 436, 438 КПК України особа_1 подав 29.07.2021 року Касаційну скаргу на Ухвалу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Мосьондза І.А., суддів Трясуна Ю.Р. і Новова С.О. у провадженні № 11-сс/824/4260/2021 від 22.07.2021 року, що перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
18.01.2022 року, Постановою у провадженні № 51-3845 км 21, касаційна скарга від 29.07.2021 року була задоволеною суддями Касаційного кримінального суду Щепоткіною В.В., Антонюк Н.О. і Стефанів Н.С. Ухвала колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Мосьондза І.А., суддів Трясуна Ю.Р. і Новова С.О. у провадженні № 11-сс/824/4260/2021 від 22.07.2021 року, що перешкоджала подальшому кримінальному провадженню, була скасованою та призначено новий розгляд Апеляційної скарги на Ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у провадженні № 1-кс/760/3573/21 від 07.05.2021 року в суді апеляційної інстанції.
Після невмотивованої затримки розгляду Апеляційної скарги за вих. № 4438/22 від 22.07.2021 року на Ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у провадженні № 1-кс/760/3573/21 від 07.05.2021 року аж на п’ять календарних місяців, в супереч вимогам ст.134, 135, 136 КПК України, безмозка суддя Кепкал Л.І. надіслала 04.05.2022 року на електронну адресу приватного підприємства апелянта повістку про його виклик у судове засідання на 05.05.2022 року, рівно на 10 годин і 10 хвилин, в апеляційному провадженні № 11-сс/824/1404/2022.
В той же самий час, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Кепкал Л.І., суддів колегії Кияшко О.А. і Васильєва М.А. з’явилися на роботу із запізненням на одну годину (рівно у 10 годин і 00 хвилин), що порушило раніше затверджений графік ведення судових засідань. Крім цього, через сповіщення повітряної небезпеки, дані судді відклали розгляд усіх судових справ тривалістю приблизно на 1 годину і 30 хвилин. Після відміни повітряної небезпеки судді Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. продовжили слухати судові справи, однак уже не за графіком, а за власним відбором: спершу пропускалися молоді працівники-прокурори, а згодом – учасники адміністративних справ.
Все це робилося суддями Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєвою М.А. умисно і повторно, адже вони добре знали про важкі захворювання особи_1, тому саме у такий спосіб вчиняли йому в черговий раз тортури за його результативну антикорупційну діяльність, в тому числі щодо цих трьох суддів-виродків.
Зрештою, за співдопомоги свідків Гуренко Олени Миколаївни та Слюсаря Юрія Борисовича (учасників інших судових процесів, судові засідання яких за графіком мали відбутися через 45 хвилин після особи_1, настояли, аби судді-аферисти Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. спершу провели судове засідання для особи_1, на якому вони виявили бажання бути присутніми в якості вільних слухачів), вказані судді все-таки погодилися провести для нього призначене судове засідання без подальшого процесу очікування, однак попередили особу_1 про те, що вони вводять для нього процесуальні обмеження: скорочують тривалість його судового засідання до 10 хвилин. Оскільки в особи_1 не було жодного вибору, то йому прийшлося відмовитися від запланованої подачі заяви про відвід даним суддям від розгляду його апеляційної скарги у провадженні № 11-сс/824/1404/2022. Але, оскільки час на подачу клопотань про долучення до апеляційного провадження № 11-сс/824/1404/2022 копій документів, що обгрунтовували його доводи, затягнувся на 12 хвилин, то як це і видно із відеозапису судового засідання, суддями Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєвою М.А. було відібрано право в особи_1 на зачитування його апеляційної скарги. Власне, це називається відмовою у доступі до правосуддя, яке умисно допустили судді-виродки Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А., не дивлячись на наявність у судовій залі двох вищевказаних свідків.
Більше цього, всупереч вимогам ст.321 КПК України, судді-дебіли Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. навіть не встановлювали за документами осіб-учасників процесу, не просили назватися їх і вказати своє місце проживання та роботи, не зачитували процесуальні права і обов’язки потерпілого, не запитували думки про те, чи можна проводити дане судове засідання без участі детектива і прокурора, не досліджували в залі суду судову справу і матеріали кримінального провадження, не пропонували реплік, не проголошували судових дебатів тощо. Останнє перетворило таке судове засідання на зборище недоумків, на єврейський шабаш, а прийняте ними судове рішення не може вважатися законним в розумінні ст.94 КПК України.
Відтак, 05.05.2022 року судді-аферисти Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. за результатами так званого розгляду Апеляційної скарги за вих. № 4438/22 від 22.07.2021 на Ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у провадженні № 1-кс/760/3573/21 від 07.05.2021 року винесли безпрецедентне неправосудне рішення, яким відмовили у її задоволенні.
При чому, виносячи саме таке неправосудне рішення, судді-шизоїди Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. не скорилися дюжині нормам законів та судовій практиці, в тому числі – власній, адже ще рік тому назад вони виносили позитивні судові рішення за результатами розгляду ідентичних судових справ. Тобто, тут мова йде про те, що дані судді чогось різко змінили свою багаторічну правову позицію і судову тактику, перестали притримуватися звичної правової позиції, чого суддям не дозволяється робити.
А щодо порушених норм законодавства, що призвело до винесення даними суддями-сепарами завідомо хибного рішення, то до них належать в першу чергу такі:
1) Наказ Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5);
2) Постанова Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності»;
3) Пункт 5 ст.110 КПК України;
4) Частина 5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
5) Частина 3 ст.415 КПК України;
6) Ухвала в апеляційному провадженні № 11-сс/824/1290/2021 від 19.05.2021 року;
7) Ухвала в апеляційному провадженні № 11-сс/796/1054/2018 від 06.02.2018 року;
8) Ухвала в апеляційному провадженні № 11-сс/796/1527/2018 від 13.03.2018 року;
9) Ухвала в апеляційному провадженні № 11-сс/824/939/2020 від 13.02.2020 року;
10) Ухвала в апеляційному провадженні № 11-сс/824/4003/2020 від 31.08.2020 року;
11) Ухвала в апеляційному провадженні № 11-сс/824/382/2020 від 29.01.2020 року;
12) Постанова Верховного Суду у провадженні № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року.
Саме ці дванадцять вищенаведених пунктів закону вимагали від суддів-сепарів Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєвої М.А. однозначного скасування як Постанови детектива УВК НАБУ Грабара С.В. від 14.04.2021 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року, так і злочинної ухвали слідчого судді Солом’янського районного суду м.Києва Вишняка М.В. у провадженні № 1-кс/760/3573/21 від 07.05.2021 року, оскільки Постанова детектива УВК НАБУ Грабара С.В. від 14.04.2021 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року не відповідає вимогам процесуального документу та пункту 5 ст.110 КПК України, а також через те, що детектив УВК НАБУ Грабар С.В. досі не вніс до ЄРДР потрібних статтей вчиненого злочину та не проводив за ними відповідного досудового розслідування, так як це і вимагається Наказом ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року та ч.4,5 ст.214 КПК України.
Судді-виродки Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. навіть не звернули своєї уваги на те, що ухвалами в апеляційному провадженні № 11-сс/824/939/2020 від 13.02.2020 року, № 11-сс/824/4003/2020 від 31.08.2020 року та в № 11-сс/824/382/2020 від 29.01.2020 року їх 12 колег уже виносили справедливі судові рішення при розгляді ідентичних апеляційних скарг на рішення слідчих суддів щодо відмови у задоволенні скарг на закриття кримінальних проваджень за подібними підставами (на підставі абзацу 14 ч.1 ст.284 КПК України).
Також, при розгляді Апеляційної скарги за вих. № 4438/22 від 22.07.2021 року судді-єбонати Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. умисно приховали від належної оцінки і той факт, що безумовною підставою, передбаченою ст.412 КПК України, як для скасування рішення слідчого судді, являється і те, що він розглядав судову справу без виклику скаржника.
А щодо розгляду Апеляційної скарги за вих. № 4438/22 від 22.07.2021 року, від якої судді-вилупки Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. чомусь відмовилися, то слід віднести наступне.
У своїй апеляційній скарзі за вих. № 4438/22 від 22.07.2021 року особа_1 зазначав, що детектив УВК НАБУ Грабар С.В., перед тим як уп’яте закрити кримінальне провадження за № 52019000000000195 від 07.03.2019 року знову не вчинив обов’язкових слідчих і процесуальних дій:
1) не виконав вимог ухвали у судовій справі № 760/3017/19 від 20.02.2019 року;
2) не виконав вимог ще чотирьох ухвал, якими було скасовано його чотири попередні Постанови про закриття кримінального провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року;
3) протиправно утримував дане кримінальне провадження на весь період досудового розслідування, добре знаючи що у відповідності до вимог ст.216 КПК, воно не підслідне НАБУ;
4) не повідомив прокурора САП про не підслідність даного кримінального провадження органу НАБУ у відповідності до вимог ст.216 КПК України;
5) виніс Постанову від 06.07.2020 року про часткову відмову у задоволенні клопотання у провадженні № 52019000000000195 від 07.03.2019 року, однак знехтував процесуальним правом потерпілого на оскарження в суді даної постанови, так як будучи неодноразово повідомленим судом про розгляд даної скарги, яку потерпілий подав на дану Постанову, протиправно відмовив слідчому судді у наданні матеріалів кримінального провадження, а згодом взагалі закрив дане провадження з метою перешкоджання розгляду цієї скарги на його Постанову про часткову відмову у задоволенні клопотання;
6) не дивлячись на факт скасування 29.10.2020 року слідчим суддею Вишняком М.В. протиправної Постанови від 22.09.2020 року про закриття провадження, детектив взамін надання матеріалів провадження даному слідчому судді для розгляду по суті скарги за вих. № 3924/17 від 17.07.2020 року на Постанову від 06.07.2020 року про часткову відмову у задоволенні клопотання у провадженні № 52019000000000195 від 07.03.2019 року детективом Грабарем С.В., останній повторно протиправно закрив його 14.04.2021 року, при цьому вдруге перевищивши службові повноваження, адже не підкорився витребуванням суду про надання матеріалів даного кримінального провадження з метою приховування злочинів;
7) не створював план ведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та не узгоджував його у свого керівника підрозділу;
8) не повідомив особу_1 про початок досудового розслідування;
9) не повідомив особі_1 імен детективів і процесуальних керівників у даному провадженні;
10) не надав правової оцінки тому факту, що фігурант у даному провадженні досі не виконав вимог біля десяти ухвал Солом’янського районного суду м.Києва щодо розгляду поданих особою_1 клопотань, в тому числі у судових справах № 760/10779/17 від 11.10.2017 року та № 760/10779/17 від 04.08.2017 року стосовно скасування судом Постанови детектива ГПД НАБУ Мирка Б.М. про не визнання заявника потерпілим у провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2017 року;
11) жодного разу не допитав існуючих свідків у даному кримінальному провадженні;
12) жодного разу не допитав фігуранта у провадженні в межах того кола питань, які особа_1 піднімав у своїй заяві за вих. № 2877/30 від 30.01.2019 року про вчинене кримінальне правопорушення;
13) досі не вніс до ЄРДР відомості заяви про вчинення злочину за кваліфікацією – за ч.2 ст.364, ч.1 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України;
14) не проводив досудове розслідування за статтями злочину – ч.2 ст.364, ч.1 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України, які були вказаними у заяві про вчинення злочину;
15) не повідомив прокурора САП про потребу зміни підслідності проваджень за кваліфікаціями – ст.170, ч.1 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 КК України;
16) не звертався в суд з клопотанням про подовження строку у даному досудовому розслідуванні;
17) не повідомляв прокурора САП про потребу у подовженні строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні;
18) не розглянув подану заяву за вих. № 3095/20 від 20.03.2019 року в порядку ст.220 КПК;
19) не надав відповіді в порядку ст.220 КПК України на подану заяву за вих. № 3095/20 від 20.03.2019 року;
20) не надав правової оцінки наданим доказам у провадженні, які були у додатку до клопотання за вих. № 3912/03 від 03.07.2020 року:
– копію Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва у справі № 826/247/18 від 24.07.18 року;
– копію Рішення Шостого Апеляційного адміністративного суду у справі № 826/247/18 від 21.11.18 року;
– копії Дозволу КМДА за № 32369-13 від 12.04.2013 року на розміщення рекламного засобу;
– копію квитанції за № 000738 від 01.04.2005 року про сплату як фізичною особою вартості рекламної конструкції приватного підприємства (що доказує факт приналежності особі_1 приватного майна);
– копії двох розписок про сплату особою_1 особистих коштів за реставрацію рекламної конструкції;
– копію заяви за вих.№ 909/23 від 23.02.2017 року про вчинене кримінальне правопорушення;
– копію повторного клопотання за вих. № 1257/18 від 18.05.2017 року;
– копію Постанови від 26.05.2017 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2019 року;
– копію листа за вих. № 0411-188/27146 від 02.08.2018 року;
– копію досі не виконаної ухвали у судовій справі № 760/10779/17 від 11.10.2017 року, якою було виправлено описку слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва;
– копію досі не виконаної ухвали у судовій справі № 760/10779/17 від 04.08.2017 року, якою було скасовано слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва Постанову Мирка Ю.М. від 26.05.2017 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2019 року;
– копію досі не виконаної ухвали у судовій справі № 760/16492/17 від 23.10.2017 року, якою було зобов’язано слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва детектива у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2019 року розглянути клопотання;
– копію досі не виконаної ухвали у судовій справі № 760/17842/17 від 23.10.2017 року, якою було зобов’язано слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва детектива у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2019 року розглянути клопотання;
– копію досі не виконаної ухвали у судовій справі № 760/5927/19 від 05.08.2019 року, якою було зобов’язано слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва детектива у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2019 року розглянути клопотання;
– копію досі не виконаної ухвали у судовій справі № 760/9228/17 від 19.06.2017 року, якою було зобов’язано слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва детектива у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2019 року розглянути клопотання;
– копію досі не виконаної ухвали у судовій справі № 760/22393/17 від 23.04.2018 року, якою було зобов’язано слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва детектива у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2019 року розглянути клопотання;
– копію досі не виконаної ухвали у судовій справі № 760/22393/17 від 23.04.2018 року, якою було зобов’язано слідчим суддею Солом’янського районного суду м.Києва Калужинського А.В. у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2019 року довнести до ЄРДР ще 2 статті КК України;
– копію досі не розглянутої заяви за вих. № 2360/17 від 17.05.2018 року в порядку ст.220 КПК;
– копію досі не розглянутої заяви за вих. № 2425/08 від 08.06.2018 року в порядку ст.220 КПК;
– копію досі не розглянутого клопотання за вих. № 1256/18 від 18.05.2017 року в порядку ст.220 КПК України;
– копію досі не розглянутого клопотання за вих. № 1619/28 від 28.07.2017 року в порядку ст.220 КПК України;
– копію досі не розглянутого клопотання за вих. № 1749/15 від 15.08.2017 року в порядку ст.220 КПК України;
– копію досі не розглянутого клопотання за вих. № 3002/20 від 20.02.2019 року в порядку ст.220 КПК України;
– фотокопію доказу підробленого посвідчення працівника КП «Київреклама» Фірсова, який демонтував і викрав вивіску, чому Мирко Б.М. жодного значення не надав і не розслідував;
– фотокопію доказу умисного пошкодження і викрадення відеообладнання Фірсовим, який демонтував і викрав вивіску, чому Мирко Б.М. жодного значення не надав і не розслідував;
– фотокопію доказу умисного пошкодження електрообладнання Фірсовим, який демонтував і викрав вивіску, чому Мирко Б.М. жодного значення не надав і не розслідував;
– копію пояснень оперативно-слідчій групі з Солом’янського УП ГУ НП в м.Києві, які зафіксували і відкрили 5 кримінальних проваджень за фактами пошкодження і викрадання Фірсовим відеообладнання та умисного пошкодження електрообладнання, що Мирком Б.М. було приховано від розслідування;
– фото чотирьох зловмисників-викрадачів відеообладнання, які не мали жодного відношення до КП «Київреклама», чому ніякого значення Мирко Б.М. не надав;
– фото трьох працівників поліції, які допомагали викрадати відеообладнання і пошкодження електрообладнання особам з підробленими документами, чого Мирко Б.М. не розслідував;
– копію Пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у кримінальному провадженні № 42017101090000084 від 29.08.2017 року, відкритого за фактами нанесення тілесних ушкоджень працівниками поліції, які разом із Фірсовим та іншими особами, яких найняла в приватному порядку КП «Київреклама», викрадали відеообладнання і пошкоджували електрообладнання, чому Мирко Б.М. не надав жодного значення і чого у досудовому розслідуванні не встановлював;
– копію витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42017101090000084 від 29.08.2017 року;
– копію Постанови про призначення для судово-медичної експертизи за наслідками нанесення тілесних ушкоджень працівниками поліції при викраденні приватного майна, чому Мирко Б.М. жодного значення не надав та приховав від належного розслідування;
– копії документів про надання медичної допомоги працівниками карети швидкої медичної допомоги, яку було викликано у день нанесення тілесних ушкоджень працівниками поліції при вилученні приватного майна, чому Мирко Б.М. значення не надав та приховав від належного розслідування;
– копії кошторисних документів (накладні, фіскальні чеки тощо) на придбання розхідних матеріалів, за допомогою яких заявник мусив регулярно поновлювати свої порушені громадянські права (як доказ отриманого матеріального збитку у провадженні);
– копії кошторисних документів (накладні, фіскальні чеки тощо) на придбання мною лікарських засобів для лікування розладів здоров’я, які наступили по вині фігуранта у провадженні (як доказ отриманого матеріального і морального збитку у провадженні);
– копію диплому про лікарську освіту, яка надавала право на призначення плану обстеження і плану лікування;
– копію сертифіката спеціаліста про додаткову лікарську освіту, яка надавала право на призначення плану обстеження і плану лікування;
– копію сертифіката спеціаліста про додаткову лікарську освіту, яка надавала право на призначення плану обстеження і плану лікування;
– копію Рішення про створення приватного підприємства, бенефіціаром якого заявник являється, що доказує, що всі збитки на приватному підприємстві – є особистими збитками заявника;
– копію діючої Ліцензії МОЗУ, яка підтверджує наявність у заявника права на лікування у приватній клініці;
– копію свідоцтва про державну реєстрацію, що надає право на лікування у приватній клініці;
– копію протоколу обстеження за № 45569 від 27.06.2018 року, що доказує наявність захворювань, які виникли і прогресують по вині фігуранта у провадженні;
– копію протоколу обстеження за № 175 від 26.01.2018 року, що доказує наявність захворювань, які прогресують по вині фігуранта у провадженні;
– копію протоколу обстеження № 627 від 27.01.2018 року, що доказує наявність захворювань, які прогресують по вині фігуранта у провадженні;
– копію протоколу обстеження № 560 від 02.03.2012 року, що доказує наявність захворювань, які прогресують по вині фігуранта у провадженні;
– копію фінансової звітності підприємства, яке вимушене отримувати значні збитки по вині фігуранта, адже поки заявник бореться за поновлення своїх прав, підприємство змушене простоювати;
– копію Наказу № 4 про призупинення господарської діяльності, адже поки заявник бореться за поновлення своїх прав, підприємство змушене простоювати;
– дослідити на надати відповідну правову оцінку усім вищепереліченим документам з метою притягнення до кримінальної відповідальності фігуранта у провадженні;
– призначити судово-медичну експертизу за наданими медичними заключеннями та кошторисною документацією з метою визначення прямої вини фігуранта у провадженні;
– призначити психологічну експертизу для визначення степені вини фігуранта у провадженні;
– витребувати і дослідити матеріали кримінального провадження № 52017000000000216 від 29.03.2019 року з метою з’ясування всіх обставин справи;
– підтвердити факти не внесення усіх відомостей до ЄРДР за трьома ухвалами слідчих суддів Солом’янського районного суду у провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2019 року;
– витребувати з навчального закладу документи про здобуття вищої професійної освіти детективом Мирком Б.М., оскільки є суттєві підстави підозрювати у їх підробці даною особою;
-витребувати матеріали про результати проходження Мирком Б.М. тестування і конкурсного відбору при працевлаштуванні до НАБУ;
– витребувати матеріали про справжність роботи і займаних посад Мирка Б.М. за попереднім місцем його роботи, яке він вказав в автобіографії при проходженні іспитів і конкурсного відбору до НАБУ;
– підтвердити факти не розгляду клопотань і не виконання ухвал суду детективом Мирко Б.М.;
– зробити запит у психоневрологічний диспансер про перебування на обліку Мирка Б.М.;
– зробити запит у наркологічний диспансер про перебування на обліку детектива Мирка Б.М.;
– зробити відповідний запит про наявність судимостей і адмінпорушення у детектива Мирка Б.М.
21) не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які заявник зазначав у своїй заяві за вих. № 2877/30 від 30.01.2019 року про вчинення кримінального правопорушення;
22) не провів жодного одночасного допиту фігуранта із свідками та потерпілими особами;
23) не призначив для судово-медичної експертизи за фактами отриманого ушкодження здоров’я;
24) не надав оцінки наявним у справі провадження доказам вчиненого злочину;
25) не надав жодної оцінки наявним у справі провадження документам, які доказують факти отриманого матеріального і морального збитку у даному кримінальному провадженні;
26) проводив слідчі і процесуальні дії в той момент, коли строк у досудовому розслідуванні в кримінальному провадженні № 52019000000000195 від 07.03.2019 року уже був вичерпаним, однак
детектива це чомусь тоді не хвилювало, в той час як у даній Постанові стверджує зовсім протилежне – що проводити слідчих і процесуальних дій уже не можна;
27) частково задовольнивши клопотання щодо проведення низки невідкладних слідчих і процесуальних дій, детектив врешті-решт чомусь поспішно закрив провадження.
14.04.2021 року детектив Грабар С.В. уп’яте закрив провадження за № 52019000000000195 від 07.03.2019 року не вчинивши низки обов’язкових процесуальних і слідчих дій, відсторонивши особу_1 від участі у ньому. Детектив Грабар С.В. своєю протиправною Постановою від 14.04.2021 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000195 також порушив вимоги ст.110 КПК України. У відповідності до п.5 ст.110 КПК України, Постанова слідчого мусить складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
а) місце і час прийняття постанови;
в) прізвище, ім’я, по батькові, посаду осіб, що проходять фігурантами по справі;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
а) зміст обставин, які є підставами для прийняття Постанови;
б) мотиви прийняття Постанови, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу;
в) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
– зміст прийнятого процесуального рішення;
– місце та час (строки) його виконання;
– особу, яким належить виконати Постанову тощо, чого майже не має у Постанові від 14.04.2021 року детектива Грабар С.В. про закриття кримінального провадження № 52019000000000195 від 07.03.2019 року.
Всупереч вимогам п.5 ст.110 КПК, у Постанові від 14.04.2021 року детектива Грабар С.В. відсутні:
1) номер телефону детектива Грабар С.В.;
2) опис моєї заяви за вих. № 2877/30 від 30.01.2019 року про вчинені кримінальні правопорушення;
3) план ведення досудового розслідування, що мусив бути завіреним керівником підрозділу НАБУ;
4) перелік проведених слідчих дій;
5) причини не виконання п’яти ухвал суду;
6) причини незаконного утримування кримінального провадження за не підслідністю;
7) опис причин не проведення допиту свідків;
8) опис причин не проведення експертизи наявних доказів;
9) опис причин не надання слідчому судді матеріалів провадження для розгляду моєї скарги по суті на Постанову даного детектива про часткову відмову у задоволенні мого клопотання;
10) опис причин позбавлення права особи_1 на оскарження Постанови про часткове задоволення клопотання;
11) правова оцінка діям фігуранта у кримінальному провадженні;
12) правова оцінка доказам у кримінальному провадженні;
13) реєстраційний номер та дата реєстрації постанови;
14) підпис керівника підрозділу;
15) печатка органу досудового розслідування.
Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Саме про це йдеться в долученій до даного кримінального провадження копії рішення Верховного Суду в адміністративному провадженні № К/9901/68791/18 від 11.01.2019 року, якою було відмовлено у прийнятті касаційної скарги голови КМДА Кличка В.В., так як остання не відповідала поняттю процесуального документу (не було правильним чином завірено додатки до касаційної скарги та саму скаргу, у відповідності до вимог Наказу Міністра юстиції України за № 1000/5 від 18.06.2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 04.07.2018 року за № 2277/5), а також Постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року за №55 про «Деякі питання документування управлінської діяльності».
За цією аналогією Постанова від 14.04.2021 року детектива Грабара С.В. також не відповідає вимогам процесуального документу, тому підлягає скасуванню в окремому порядку, не залежно від інших причин. Детектив Грабар С.В. належним чином не завірив Постанову від 14.04.2021 року: відсутній реєстраційний номер канцелярії НАБУ, немає підпису і і не вказано ПІП особи, що створювала копію, не вказана посада особи, яка створювала копію, не вказано в правому верхньому куті Постанови «Копія відповідає оригіналу», Постанова не прошита і не опломбована, на пломбі немає круглої печатки НАБУ, кожна друга сторона віддрукованого аркушу не перекреслена, шрифт протиправно збільшений з 12 до 14, відсутній підпис, ПІП і посада керівника органу досудового розслідування, який мусив бути ознайомленим з даною копією Постанови, немає печатки керівника підрозділу УВК НАБУ.
Також, в Постанові від 14.04.2021 року не вказано змісту обставин, які є підставами для прийняття подібної Постанови та мотивів її прийняття, їх обгрунтування та посилання на положення Кодексу. В той же час, відповідно до вимог ст.110 КПК України, Постанова детектива про закриття провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею запитання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно Ухвалам колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у провадженнях № 11-сс/824/939/2020 від 13.02.2020 року, № 11-сс/824/4003/2020 від 31.08.2020 року, № 11-сс/824/1290/2021 від 19.05.2021 року та № 11-сс/824/382/2020 від 29.01.2020 року, а також відповідно положенню ч.1 ст.219 КПК, «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження». Однак, детектив Грабар С.В. досі не вніс до ЄРДР відомостей заяви про вчинення злочину, а відповідно відлік часу у досудовому розслідуванні ще не наступив, а відтак – досудового розслідування як такого ще не розпочиналось.
Аналогічна ситуація констатується і іншими Ухвалами колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у провадженнях які разом із ч.1 ст.303 КПК України та Узагальненням про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (Лист від 12.01.2017 року за № 9-49/0/4-17) стверджують, що якщо потерпілий ініціює перед слідчим (детективом, прокурором) внесення до ЄРДР усіх статтей вчиненого злочину, які ним вказувалися у заяві про вчинення кримінального правопорушення, то слідчий, детектив або прокурор зобов’язані це зробити у передбачуваному порядку, виходячи з Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року та положення ч.4,5 ст.214 КПК України, а також з Положення про внесення відомостей до ЄРДР, чого детектив Грабар С.В. з незрозумілих причин уникає, досі не розглянувши відповідну заяву в порядку ст.220 КПК про вчинення інших процесуальних дій, які він зобов’язаним був вчинити у визначений законом строк (про внесення до ЄРДР усіх визначених кваліфікаційних статтей вчиненого злочину), тим самим саботуючи проведення досудового розслідування та приховуючи вчинені злочини фігуранта у кримінальному провадженні.
Виходячи з вищенаведеного, чотири різні колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду уже скасували чотири ухвали слідчих суддів, не дивлячись на позицію ст.219 КПК, яка дозволяє припиняти досудове розслідування навіть на «нульовій точці», якщо термін досудового розслідування уже вичерпаний. В той же самий час, враховуючи що слідчий (детектив, прокурор) не виконали первинної ухвали суду та не внесли до ЄРДР усіх кваліфікуючих статтей вчиненого злочину, які заявник зазначав в своїй заяві про вчинення кримінальних правопорушень та які були перерахованими в ухвалі слідчого судді першої інстанції, то і «старту» досудового розслідування також не могло розпочатися.
Ця ситуація в точності повторилася із детективом Грабар С.В., який досі не вніс до ЄРДР тих статтей вчиненого злочину, які були вказаними у заяві особи_1 про вчинення правопорушень та в ухвалі слідчого судді, тим самим досі не розпочавши досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Крім цього слід зауважити, що детектив Грабар С.В. жодного разу не звертався до слідчого судді з клопотанням про подовження строку досудового розслідування, поза тим на свій страх і ризик нелегітимно проводив слідчі і процесуальні дії на протязі зайвого половину року, безправно вчиняючи такі дії: проведення попереднього допиту заявника, вручення витягу з ЄРДР та пам’ятки про процесуальні права і обов’язки потерпілого у даному провадженні, розгляд клопотання про вчинення невідкладних слідчих дій (при цьому, частково задовольнивши клопотання щодо проведення низки невідкладних слідчих і процесуальних дій, детектив врешті-решт чотири рази поспішно закрив дане провадження).
Коли ж особа_1 подав скаргу до суду на його Постанову про часткову відмову у задоволенні клопотання, даний детектив протиправно закрив провадження, тим самим намагаючись приховати вчинені злочини фігурантом у провадженні, адже якби суддя задовольнив таку скаргу, то стало б очевидним що фігурант сфальшував свій диплом про отримання вищої освіти або він насправді являється неадекватною особою.
У відповідності до Наказу ГПУ за № 298 від 20.06.2020 року, в 2 частині (Облік кримінальних правопорушень) розділу II (Порядок формування та ведення реєстру), в пункті 8 зазначається таке (Цитата): «Відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо».
У відповідності до ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй поштою». Під час кримінального провадження можуть бути заявлені клопотання, які направлені на встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження; на забезпечення прав і законних інтересів особи, яка заявила клопотання. У статті йдеться про клопотання, які направлені на проведення будь-яких процесуальних дій. Розгляд клопотання містить в собі діяльність слідчого, прокурора, яку він здійснює відразу ж після прийому клопотання. В ході розгляду аналізу піддається прохання здійснити певні дії чи заперечення щодо здійснення окремих дій, яке міститься у клопотанні, та його обгрунтованість.
З’ясовується, про встановлення яких обставин клопоче заявник, яким способом пропонує встановити їх слідчому, прокурору та чи мають ці обставини значення для цього кримінального провадження. Клопотання підлягає розгляду і вирішенню безпосередньо після його заяви. У тих випадках, коли негайне прийняття рішення за клопотанням неможливе, воно повинно бути задоволено за наявності відповідних підстав у строк не більше трьох днів з моменту подання. Такий строк встановлено законодавцем для розгляду уповноваженою процесуальною особою клопотання, заявленого учасниками кримінального процесу у ході досудового розслідування. Слідчий, прокурор зобов’язані розглянути і вирішити кожне заявлене за кримінальним провадженням клопотання. При цьому вони не вправі відмовити у допиті свідка, проведенні експертизи, в проведенні інших слідчих (розшукових) дій або прийнятті певних процесуальних рішень, якщо вони сприяють об’єктивному і повному дослідженню обставин кримінального провадження, забезпеченню прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Статтею 412 КПК (Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону) визначено:
«1. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
2. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо:
1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;
2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду;
3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч.3 ст.323 чи ст.381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов’язковою;
4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов’язковою;
5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання;
6) порушено правила підсудності;
7) у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції».
Судді Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. винесли підряд 29 неправосудних ухвал, якими частково нівелювали кропіткі досягнення громадської організації, а з іншої – перешкодили наповненню державної скарбниці на півтори мільярди гривень, тим самим послабивши боєздатність ЗСУ і територіальної оборони, добробут соціально незахищених верств населення (починаючи від будинків дитини до інтернатів, одиноких, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів війни та чорнобильців, перестарілих осіб та осіб, оплата праці яких напряму залежить від наповнення державного бюджету: учні ПТУ та технікумів, студенти ВУЗів, вчителі, бібліотекарі, викладачі державних навчальних закладів, медичні працівники комунальних закладів, прибиральники державних установ, держслужбовці, Армія, силові структури).
У доктрині Європейського суду з прав людини «право на суд» охоплює 3 елементи:
1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до суду.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ст.68 Конституції, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.
У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Хіба не за ці вітчизняні і міжнародні стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують гинути 72-й день у російсько-українській війні? Судді-корупціонери Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. через свою твердолобість і психічну ненормальність напевно уже забули про посмертний героїзм Небесної Сотні, воїнів АТО (ООС), солдат української армії і бійців територіальної оборони, які уже віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права. Більше цього, судді-виродки Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. саме у такий підлий спосіб навмисно сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, бійців АТО (ООС), солдат української армії і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, солдати української армії і бійці територіальної оборони, які умиють цих трьох корумпованих сук і її злочинні сім’ї їх же смердючою кров’ю, якщо ВРП і Президент України не бажають належним чином реагувати на це неподобство у встановлений законом спосіб.
Вищенаписане дає підстави вважати, що судді-аферисти Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. повторно вчинили кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що провадження 11-сс/824/1404/2022 також витікає з предмету громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність суддів-підарасів Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєвої М.А. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, дії суддів-шизофреніків Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєвої М.А. являються антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до органів судової влади і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Судді-сепари Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А., через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, регулярно перевищують службові повноваження, перешкоджають доступу до правосуддя, затримують розгляд судових справ до 6 календарних місяців, вчиняють підроблення, приховують злочини, обмежують тривалість судових засідань до 10 хвилин, обмежують доповідь учасників процесу до 2 хвилин, не дозволяють обґрунтовувати подані в порядку клопотання документи, не дозволяють зачитувати апеляційні скарги, не досліджують в залі суду матеріали судової справи, не досліджують в залі суду матеріали кримінальної справи, не проголошують дебатів, не встановлюють осіб учасників процесу, не перевіряють документи в учасників процесу, проводять засідання без участі прокурора і детектива, не зачитують права і обов’язки учасникам процесу, виносять неправосудні рішення, не надають копій рішень суду, уже завдали своїми 27 неправосудними рішеннями шкоду економіці держави на 1,5 мільярда гривень, підривають міць і безпеку держави, деморалізують бійців ЗСУ і тероборони, вчиняють саботаж і диверсії, ведуть постійну підривну діяльність проти України, сприяють поразці ЗСУ у війні з Росією, перешкоджають діяльності громадських організацій, вчиняють тортури громадським діячам, завдають фізичної, матеріальної і моральної шкоди людям, надають допомогу злочинним особам і кримінальним угрупуванням, культивують і поширюють корупцію, порушують присягу судді, дискредитують судову владу України, підривають авторитет держави в очах світової спільноти. Саботаж і бойкотування роботи судових органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Судді-шльондри Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєва М.А. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки наша країна ще не зазнала поразки у війні. Навмисна протидія нинішній державній політиці суддями-дегенератами Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєвої М.А. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності суддів-аферистів Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєвої М.А. наявний склад ще одного кримінального правопорушення, що передбачене ч.1 ст.111 і ч.1 ст.111-1 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень суддями-мародерами Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєвою М.А. містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.366, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ч.1 ст.111-1, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування.
З цього приводу були подані відповідні заяви до ГПД НАБУ, СУ ДБР і ГСУ СБУ про вчинені кримінальні правопорушення суддями-колаборантами Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєвою М.А. Крім цього, було прийнято рішення про повідомлення Вищої ради правосуддя України про не належну поведінку суддів-даунів Кепкал Л.І., Кияшко О.А. і Васильєвої М.А., які грубо та постійно порушують присягу судді. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР, ГПД НАБУ і ГСУ СБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР, а від Вищої ради правосуддя України — відкриття дисциплінарних справ. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

4 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Інна
4 місяців тому

У йобаного-перейобаного урода Кияшка О. А. аж три палаци, кожен з яких коштує мільярди доларів, плюс готівкова маса у мільярди умовних одиниць, закопаних у трилітрових банках на його присадибних ділянках. А триперне уйобище Кепкал Л. І. і Васильєва М. А. взагалі убивають людей через віджимання з них хабарів, спеціально затягуючи розгляд судових справ (на прикладі цього відеозапису). А всі ці три суки призвели до того, що зараз наші бійці ЗСУ знаходяться другий день в оточенні рашистів на сталеварному заводі на Донбасі, у яких немає ні бинтів, ні антибіотиків, ні зброї, ні засобів захисту, ні амуніції, та які щодня зараз там… Читати далі »

Саша
4 місяців тому

я колишній суддя. зараз на заслуженій пенсії. по крупному рахунку для задоволення цієї апеляційної скарги достатньо було усього 5 хвилин. для цього потрібно було цим трьом твердолобим недоноскам хоча б взяти до уваги ст. 409, 412 КПК України: розгляд слідчим суддею скарги без виклику скаржника – це 100% привід для скасування рішення першої інстанції! хоча тут були ще й декілька інших вагомих підстав як для задоволення апеляційної скарги: не внесення НАБУ достатніх відомостей до ЄРДР із заяви про вчинений злочин, передбачених Положенням про ведення ЄРДР і ст.214 КПК, не відповідність Постанови детектива про закриття провадження вимогам ст. 110 КПК, наявність… Читати далі »

Тома
4 місяців тому

Ці три рашистські рагулі Кепкал, Кияшко і Васильєва умисно мордують нашу українську армію і флот, а також бійців територіальної оборони за принципом: не буде в бюджеті грошей – то і не буде чим нашій армії воювати! Тому ця падаль роками і саботує поступлення коштів в бюджет! А на прикладі цього активіста, якого добре знаю як часника бойових дій, видно, як ця безмозка жидівня навіть не приховано знущається з наших патріотів! Цих сепарів потрібно знищувати як клопів: або вирізати їх погані сім’ї, або відстрілювати як бродячих псин, прямо на поступах Київського апеляційного суду, як тільки вони туди в наступний раз покажуться!… Читати далі »

Сергій
4 місяців тому

нахуя обрізаний жидівський перевертень Зеленський продовжує тримати на роботі цих пришелепуватих єврейських корупціонерів та виплачує їм заробітну плату до півтори лимона кожному? це що, якась нова жидівська гра у саботаж і диверсії? або може це якийсь стиль нової діяльності кварталівського колаборанта і наркомана Зеленського! наші ЗСУ критично потребують грошей на ліки, озброєння і засоби захисту, а це пархате єврейське чмо Зеленський тільки і уміє що вколотися і забутися! невже так важко проконсультуватися Зеленському з цього приводу у своїх американських ляльководів, адже у нього є для цього урядова телефонна лінія!?