Сергій Брін Ларрі Пейдж

Сергій Брін і Ларрі Пейдж. Пособники Зеленського у звірствах

Бизнес, Интернет, Новости, Политика, Самые важные новости

У зв’язку з тим, що Петро Порошенко і Володимир Зеленський, впродовж своїх президентських каденцій “наклали” на громадську і політичну діяльність особи_1 інформаційний “ковпак” з метою приховання від вітчизняної і світової громадськості фактів геноциду, репресій, наслідків біологічних експериментів, звірств, злодіянь, корупції, казнокрадства, безчинності і свавілля, мародерства і вандалізму, голодомору, бандитизму і педофілії, то останньому не залишалося нічого іншого як висвітлювати ці самі протиправні факти в порядку соціальної реклами на платних інтернет-площадках американської публічної транснаціональної корпорації Google LLC – Google Ads (Google Incide Stone Corporation Google, власники – Лоуренс Едвард «Ларрі» Пейдж, Сергій Брін, Ерік Емерсон Шмідт, Стон Бірч, Меклі Бафоу, штаб-квартира Google: 1600 Amphitheatre Parkway, Mountain View, CA 94043, USA, (650) 253-0000, E-mail: [email protected]; українське представництво: ТОВ “Гугл”, код ЄДРПОУ 35252040, уповноважена особа – Манікль Пол Теренс, розмір статутного капіталу – 547 000,04 грн. Види діяльності: основний: 73.11 Рекламні агентства; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; контактна інформація юридичної особи: Україна, 04071, місто Київ, вул.Верхній Вал, будинок 28/12, керівник – Шоломко Дмитро Анатолієвич, бухгалтер – Говядінов Сергій Васильович; телефон: +380800502162; Перелік засновників юридичної особи: “Гугл Інтернешнл ЛЛС”, адреса засновника: Сполучені Штати Америки, 251 Літтл Фоллс Драйв, Вілмінгтон, Делавер 19808, Сполучені Штати Америки, розмір внеску до статутного фонду: 541 530,03 грн., частка (%): 99%; ГУГЛ ЛЛС, 251 Літтл Фоллс Драйв, Вілмінгтон, Делавер 19808, Сполучені Штати Америки, розмір внеску до статутного фонду: 541 530,03 грн., частка (%): 1%; розмір внеску до статутного фонду: 5 470,01 грн. частка (%): 1,0000%. Інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи: Брін Сергій, Сполучені Штати Америки, 94043, Каліфорнія, Маунтін В’ю, Емфісіетер Паркуей, 1600, Сполучені Штати Америки, Каліфорнія, Маунтін В’ю, Емфісіетер Паркуей, 1600, тип бенефіціарного володіння: Не прямий вирішальний вплив; Пейдж Лоуренс Едвард, Сполучені Штати Америки, 94043, Каліфорнія, Маунтін В’ю, Емфісіетер Паркуей, 1600, Сполучені Штати Америки, Каліфорнія, Маунтін В’ю, Емфісіетер Паркуей, 1600, тип бенефіціарного володіння: не прямий вирішальний вплив; Реєстр платників ПДВ, індивідуальний податковий номер: 352520426592, дата реєстрації: 17.08.2007 року, Місцезнаходження реєстраційної справи – Подільська районна в місті Києві державна адміністрація. Судовий реєстр — 48 документів). Для цього особа_1 зареєстрував 28.04.2017 року на Google Ads обліковий запис з ідентифікаційним номером клієнта 320-147-2968, який відразу був погодженим технічною службою даної корпорації. На підставі цього, особа_1 з 28.04.2017 року по 13.04.2022 року безперешкодно розміщав на Google Ads одну і ту ж саму рекламну об’яву під номером рекламної компанії 814356662.
За увесь цей час Google Ads показало об’яву особи_1 в пошуковій мережі інтернет 4 896 079 раз, при цьому забезпечивши 141 878 кліків, при CTR 2,90%, за ціною 107 000 грн.
Однак, з незрозумілих причин, працівники технічної підтримки та керівництво Google Ads чомусь вирішило з 01.11.2021 року змінити для особи_1 правила реєстрації на власних площадках Google Ads та впродовж листопада місяця 2021 року по лютий місяць 2022 року протиправно примушувала його зареєструватися як фізичну особу, неправомірно витребовуючи від нього копію паспорта громадянина України.
Погодившись на такі зловмисні умови надання рекламних послуг, особа_1 надав корпорації Google (керівництву і технічним працівникам Google Ads) копію свого паспорту громадянина України, а остання з 01.03.2022 року продовжила надання рекламних послуг, шляхом подальшого розміщення рекламної об’яви під номером рекламної компанії 814356662.
13.04.2022 року, після чергового розміщення на рекламованому веб-сайті громадської організації чергової рекламної статті Зеленський ввів релігійну дискримінацію і тиражує неуків” про чергові безчинства і свавілля корумпованої влади Володимира Зеленського (в тому числі про особисті безчинства Міністра Мінцифри України Федорова М.А.), керівництво Google Ads прийняло рішення відхилити подальше розміщення рекламованого оголошення особи_1 за № 253393791484 веб-сайту громадської організації нібито з оглядом на не коректність його заголовку: “В.Зеленський, В.Кличко відбирають у бізнесменів майно”.
І це попри те, що з листопада місяця 2021 року по лютий місяць 2022 року технічна підтримка і керівництво Google Ads наново встановлювала відповідність цієї об’яви існуючим правилам внутрішньої політики Google Ads. Більше цього, в тій чи іншій формі дана об’ява безперешкодно транслювалася Google Ads впродовж п’ять останніх років без будь-яких зауважень.
Подавши з цього приводу біля 15 скарг (апеляцій) в службу технічної підтримки Google Ads, особі_1 зрештою було відмовлено у їх задоволенні, натомість запропоновано змінити текст рекламованих об’яв до такого змісту, де б більше нічого не згадувалося про Володимира Зеленського і Віталія Кличка, що суперечило правилам журналістики. А саме, що назви статті завжди мають витікати з тексту статтей.
Тоді, особі_1 нічого не залишалося іншого як просити працівників служби технічної підтримки Google Ads дати йому контактну адресу керівництва Google LLC, в чому йому також відмовили. За словами Іри, працівника технічної підтримки Google Ads, особа_1 не наділений правом цього знати і нів’якому разі не має права спілкуватися з цього приводу з керівництвом корпорації Google LLC. Більше цього, дана працівниця технічної підтримки Google Ads попередила особу_1 про якусь там відповідальність, якщо він комусь розповість про наявність електронної переписки з усіх цих негараздів.
Добре усвідомлюючи, що дана поведінка працівників технічної підтримки Google Ads і керівників Google LLC в цілому є більше чим не нормальною, та скоріше за все витікаючою з низки чергових протиправних дій, що пов’язані з тим, що власники американської публічної транснаціональної корпорації Google LLC (Google Incide Stone Corporation Google) Лоуренс Едвард «Ларрі» Пейдж, Сергій Брін, Ерік Емерсон Шмідт, Стон Бірч, Меклі Бафоу вступили в злочинний зговір з самопроголошеним урядом Володимира Зеленського (а дещо раніше – з екс-урядом диктатора Петра Порошенка) з метою геноциду українського народу, масового шахрайства і зомбування, викрадання у громадян особистих коштів та персональних даних, а також з метою протидії громадській, активістській і журналістській діяльності, що направлена на висвітлення в мас-медіа об’єктивних фактів потенційного геноциду і бандитизму, не людських біологічних експериментів над людьми, вандалізму і мародерства, корупції і казнокрадства, свавілля і безчинності вищевказаних самопроголошених урядів, а також з можливою несплатою податків представництва Гугл в Україні – ТОВ “Гугл”, особа_1 звернувся до правоохоронних органів та з цивільним позовом.
Вищенаписане доказується тим, що особа_1 біля 18 років підряд рекламував два веб-сайти свого приватного підприємства та виявив кричущі факти потенційного обману у наданні реклами Google Ads, адже вся діяльність даної корпорації побудована лише на брехні і постійній крадіжці коштів у своїх рекламодавців. А саме, при продажі кліків, Google Ads задіє свої роботи-клінкери, які суттєво накручують кінцеву вартість своїх рекламних послуг. На прикладі показників лічильників різних пошукових систем та аналітичних скриптів можна переконатися, що Google Ads продає лише 5% кліків із заявлених 100%.
Тобто, якщо покупець придбаває у Google Ads 200 кліків для свого веб-сайта на день, то вони мають в обов’язковому порядку додатися до тих щоденних показників, які є звичними для рівня його уже розвиненого сайту. Якщо простіше, сайт Юрія щодня відвідує біля 100 чоловік.
Однак Юра хоче збільшити продажі своєї продукції і щодня купує у Google Ads ще 200 кліків. Арифметика у такому разі каже, що в кінці робочого дня лічильники пошукових систем (або спеціальні аналітичні скрипти) мають показувати уже не 100 унікальних відвідувань, а 300. Однак такого практично ніколи не буває, тому що Google Ads обманює людей. Також на цьому поприщі регулярно обманюють людей і програмісти, які також користуються програмами-клікерами, які також крадуть гроші рекламодавця, так як клікаючи програмою Google Ads (або шахрай) не забезпечать бізнесмена Юру додатковими клієнтами.
Така ж сама проблема спостерігається, але в ще гіршому стані, коли рекламодавці купують рекламу на партнерських веб-сайтах системи Google Ads, адже тоді до такої реклами Юри залучаються уже тисячі програм-клікерів, що буквально і на 100% грабує рекламодавця. В той же час, Google Ads не зовсім бореться з цим, а наоборот – заохочує усіх і кому не лінь, в погоні за великими і незаконними прибутками, тим самим створюючи і практично утримуючи злочинний синдикат (ст.256 КК України).
Отож, що б не бути переслідуваними в Україні за свої неправомірні дії за прикладом “Однокласники” та “Вконтакті”, власники американської публічної транснаціональної корпорації Google LLC Лоуренс Едвард «Ларрі» Пейдж, Сергій Брін, Ерік Емерсон Шмідт, Стон Бірч, Меклі Бафоу вступили в злочинний зговір з самопроголошеним урядом диктатора Петра Порошенка та Володимира Зеленського і крадуть наші гроші, заволодівають персональними даними, зливають можновладцям усю необхідну про нас інформацію, вчиняють протиправні дії проти життя, здоров’я і свободи слова.
Саме за ці потенційні порушення корпорація Google LLC регулярно притягується різними судами до адміністративної і матеріальної відповідальності по всьому світу, при цьому виплачуючи потерпілим клієнтам баснословні штрафи від сотень мільйонів доларів до п’яти мільярдів доларів США, однак знов і знов продовжує обманювати своїх клієнтів та зливати інформацію злочинним урядам.
Відтак, власники американської публічної транснаціональної корпорації Google LLC Лоуренс Едвард «Ларрі» Пейдж, Сергій Брін, Емерсон Шмідта Стон Бірч, Меклі Бафоу вчинили правопорушення, які передбачені ч.3 ст.185, ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.361, ч.3 ст.190, ч.2 ст.194, ч.2 ст.366, ст.356, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають внесенню до ЄРДР і є підставою для початку проведення розслідування.
Відповідно до ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути особа, якій кримінальним правопорушенням завдано будь-якої шкоди.
Діями Лоуренса Едварда «Ларрі» Пейджа, Сергія Брін, Емерсона Шмідта, Стона Бірча, Меклі Бафоу було заподіяно особі_1 матеріальну шкоду на суму 5000 000 (п’ять мільйонів) грн.
У відповідності до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор або ж детектив чи інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається.
Як передбачено ч.1 ст.214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Тобто, з вище зазначеної правової норми випливає, що вона встановлює імперативний обов’язок після отримання заяви про вчинення правопорушення – унесення за нею відомостей до ЄРДР. Досудове розслідування, відповідно до ч.2 ст.214 КПК України, розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Крім того, згідно із положенням п. п. 1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» за № 298 від 30.06.2020 року, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення.
Відповідно до п.2.1 Розділу II Наказу за № 298 від 30.06.2020 року про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Генеральним прокурором України, облік кримінальних правопорушень, у тому числі за заявами, які надійшли до НАБУ здійснюється за дорученням керівника шляхом внесення до ЄРДР відомостей, визначених частиною 5 ст.214 КПК України.
Також, п.2.2. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» передбачено, що у випадку вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування розпочинається невідкладно. За умови встановлення обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог статті 214 КПК України.
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 12.01.2017 пояснив:
«…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обв’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим Наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року, прийнятим на виконання вимог КПК України. Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг. Таким чином, з огляду на чіткий обв’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора. Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
Статтею 194 КК України (Умисне знищення або пошкодження майна) передбачається:
“1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років”.
У відповідності до положення ст.190 КК України, “1. Заволодіння чужим майном або придбання права
на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)-карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому,-карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3.Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням єлектронно-обчислювальної техніки – карається позбавленням воді на строк від трьох до восьми років.
4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою,- карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна”.
Особливістю предмета шахрайства є те, що ним може бути як чуже майно, так і право на таке майно. Право на майно може бути закріплене у різних документах, наприклад цінних паперам, довіреностях на право розпорядження майном, боргових зобов’язаннях, заповітах тощо. Про поняття права на майно див. коментар. викладений у Загальних положеннях до цього розділу. Об’єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий – власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов’язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності. За ознакою безпосередньої участі потерпілого у процесі незаконного вилучення майна шахрайство схоже з вимаганням, яке також передбачає передачу майна чи права на нього винній особі самим потерпілим. Однак, якщо при вимаганні потерпілий робить це вимушено, то при шахрайстві потерпілий переконаний у тому, що він розпоряджається майном за власною волею, у своїх інтересах або принаймні не на шкоду цим інтересам. Така його переконаність є результатом впливу на нього шахрая, а саме, введенням потерпілого в оману щодо правомірності передачі ним винному майна чи надання йому права на майно. Добровільність при шахрайстві має уявний характер, оскільки вона обумовлена обманом.
Якщо потерпілий у зв’язку з віком, фізичними чи психічними вадами або іншими обставинами не міг правильно оцінити і зрозуміти зміст, характер і значення своїх дій або керувати ними, передачу ним майна чи права на нього не можна вважати добровільною. Заволодіння майном шляхом зловживання цими вадами або віком чи станом потерпілого за наявності для того підстав може кваліфікуватися як крадіжка, а одержання права на майно за таких обставин – розглядатися як недійсна угода (ст.51, 52, 54, 55 ЦК України).
Способами вчинення шахрайства є: 1) обман; 2) зловживання довірою. Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого.
Таким чином, обман може мати як активний (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події), так і пасивний (умисне замовчування юридичне значимої інформації) характер.
У другому випадку для наявності шахрайства необхідно встановити, що бездіяльність винного призвела до помилки потерпілого щодо обов’язковості або вигідності передачі майна (права на майно) шахраєві, була причиною добровільної передачі потерпілим майнових благ. Якщо особа заволодіває чужим майном, свідомо скориставшись чужою помилкою, виникненню якої вона не сприяла, вчинене не може визнаватися шахрайством. За певних обставин (у разі, якщо таке майно має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність) такі дії можуть бути кваліфіковані за ст.193 КК України. Змістом обману як способу шахрайства можуть бути різноманітні обставини, стосовно яких шахрай вводить в оману потерпілого. Зокрема, це може стосуватися характеристики певних предметів, зокрема їх кількості, тотожності, дійсності (обман у предметі), особистості винного або інших осіб (обман у особі), певних подій, юридичних фактів, дій окремих осіб тощо. За своєю формою обман може бути усним, письмовим, виражатися у певних діях (підміна предмета, його фальсифікація тощо), у тому числі конклюдентних. Різновидом шахрайського обману судова практика визнає фіктивне представництво, за якого винний, створюючи враження про свою належність до того чи іншого підприємства, має на меті укласти договори й отримати гроші без поставки товару або, навпаки, одержати товар без належної його оплати. До найбільш поширених випадків застосування обману як способу шахрайства належать: обманне отримання попередньої оплати (авансу) за надання товарів чи послуг. Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого: для заволодіння чужим майном чи правом на нього винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником чи володільцем майна. Такі стосунки можуть виникати внаслідок особистого знайомства, родинних або дружніх зав’язків, рекомендацій інших осіб, зовнішньої обстановки, цивільно-правових або трудових відносин, соціального статусу винного чи інших осіб тощо.
Отримання майна під умовою виконання якого-небудь зобов’язання може кваліфікуватися як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його присвоїти, а зобов’язання – не виконувати. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи інші цінності нібито для передачі посадовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство. Якщо при цьому винний схилив хабародавця до замаху на дачу хабара, його дії слід також кваліфікувати за відповідними частинами статей 15, 27 і ст.369 КК України. Обман чи зловживання довірою при шахрайстві застосовуються винним з метою викликати у потерпілого впевненість про вигідність або обов’язковість передачі йому майна чи права на нього. Отже, обов’язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою ознакою об’єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно. Якщо обман використовується для досягнення іншої мети, наприклад для створення умов для наступного заволодіння майном усупереч волі потерпілого, полегшення доступу до майна (для проникнення у Відповідне приміщення тощо) і безпосередньо не обумовлює перехід майна або права на нього до винного, він не може визнаватися способом шахрайства. Такі дії слід розцінювати як крадіжку або інший злочин проти власності. Якщо винна особа при шахрайстві з метою обману чи зловживання довір’ям вчиняє інший злочин, її дії слід кваліфікувати за відповідною частиною ст.190 КК України і за статтею, що передбачає відповідальність за цей злочин. Зокрема, самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, викрадення або інше протиправне заволодіння офіційними документами, штампами або печатками, їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, підроблення документів, печаток, штампів та бланків з метою подальшого їх використання при шахрайстві, а так само використання при шахрайстві завідомо підробленого документа диспозицією ст.190 КК України не охоплюються і повинні окремо кваліфікуватися за ст.353 КК України або за відповідними частинами ст.357, 358 чи 366 КК України. У разі, коли винна особа не змогла використати підроблений нею документ для шахрайського заволодіння майном чи придбання права на майно, її дії слід розцінювати як підроблення документів і готування до шахрайства (за умови, що винний мав намір вчинити шахрайство, передбачене ч.2,3 або 4 ст.190 КК України). Особа, яка підробила документ і передала шахраєві для використання його при вчиненні шахрайських дій, підлягає відповідальності за підробку документів і пособництво у шахрайстві. За способом вчинення (обман або зловживання довірою) шахрайство має велику схожість із заподіянням майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою, відповідальність за яке передбачена ст.192 КК України. Відрізняються ці злочини між собою головним чином тим, що при шахрайстві має місце вилучення майна із фонду власника або іншого володільця, в результаті чого зменшується наявна маса такого майна, тоді як при вчиненні злочину, передбаченого ст.192 КК України, винний отримує майнову вигоду шляхом використання майна, яке лише мало ще перейти у власність тієї чи іншої особи. У останньому випадку має місце так звана не передача належного. Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном. Суб’єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Кваліфікованими та особливо кваліфікованими видами злочину є шахрайство: 1) вчинене повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.190 КК України), або 3) у великих розмірах, або 4) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (ч.З ст.190 КК України), або 5) в особливо великих розмірах, або 6) організованою групою (ч.4 ст.190 КК України); 7) що заподіяло значної шкоди потерпілому (ч.2 ст.190 КК України).
Ст.361 КК України (Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку передбачено:
1. Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, – карається штрафом від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, – караються позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.
Розвиток методів обробки інформації за допомогою комп’ютерів спричинив застосування цих машин в усіх галузях національної економіки та інших сферах суспільного життя. Значна кількість таких машин об’єднана комп’ютерними мережами, деякі з них набули інтернаціонального характеру. Комп’ютерна та інша інформація швидко передається на значні відстані за допомогою засобів електричного зв’язку. За цих умов виникли і набули суспільної небезпеки різні діяння, що заподіюють шкоду нормальній роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, яка поряд зі встановленим порядком їх використання становить об’єкт цього злочину. Додатковим факультативним його об’єктом може бути право власності на комп’ютерну інформацію.
Предметом злочину є: 1) електронно-обчислювальні машини (комп’ютери) (далі у цьому розділі – ЕОМ);
2) автоматизовані системи (далі у цьому розділі – АС); 3) комп’ютерні мережі; 4) мережі електрозв’язку.
Під електронно-обчислювальною машиною (комп’ютером) розуміється комплекс електронних та інших технічних пристроїв, за допомогою якого здійснюється автоматична обробка даних.
Основними складовими елементами ЕОМ, як правило, є системний блок, монітор та клавіатура.
Найбільш типовими різновидами ЕОМ є сервери (потужні комп’ютери, призначені для обробки великої кількості інформації, одночасного функціонування великої кількості програм, забезпечення роботи АС, мереж) та персональні комп’ютери. Під автоматизованою системою розуміють організаційно-технічну систему, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.
Зокрема, АС слід вважати сукупність ЕОМ, засобів зв’язку та програм, за допомогою яких ведеться документообіг, формуються, оновлюються та використовуються різного роду бази даних, накопичується та обробляється інформація, яка є результатом спостережень чи експериментів, збирається, систематизується та оновлюється в електронному вигляді статистична інформація.
Оскільки обробка певних даних, як правило, можлива і в результаті роботи одного комп’ютера, то АС – це і окремо взятий комп’ютер разом з його програмним забезпеченням.
Комп’ютерна мережа – це сукупність програмних і технічних засобів, за допомогою яких забезпечується можливість доступу з однієї ЕОМ до програмних чи технічних засобів іншої (інших) ЕОМ та до інформації, що зберігається у системі іншої (інших) ЕОМ, а мережа електрозв’язку – сукупність засобів та споруд електричного зв’язку, поєднаних в єдиному технологічному процесі для забезпечення інформаційного обміну.
Об’єктивна сторона злочину проявляється у формі несанкціонованого втручання у роботу ЕОМ, їх систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, наслідком якого є: 1) витік; 2) втрата; 3) підробка; 4) блокування інформації; 5) спотворення процесу обробки інформації або 6) порушення встановленого порядку її маршрутизації. Несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж – це проникнення до цих машин, їх систем чи мереж і вчинення дій, які змінюють режим роботи машини, її системи чи комп’ютерної мережі, або ж повністю чи частково припиняють їх роботу, без дозволу (згоди) відповідного власника або уповноважених ним осіб, а так само вплив на роботу АЕОМ за допомогою різних технічних пристроїв, здатних зашкодити роботі машини. Під несанкціонованим втручанням в роботу мереж електрозв’язку слід розуміти будь-які (окрім втручання в роботу ЕОМ, їх систем чи комп’ютерних мереж, що забезпечують роботу мереж електрозв’язку) вчинені без згоди власника відповідної мережі чи службових осіб, на яких покладено забезпечення її нормальної роботи, дії, внаслідок яких припиняється (зупиняється) робота мережі електрозв’язку або відбуваються зміни режиму цієї роботи. Оскільки заборонене ст.361 КК України діяння полягає у втручанні в роботу комп’ютерів і комплексів, робота яких пов’язана з роботою комп’ютерів, то слід вважати, що інформацією, про яку йдеться у статті, головним чином є комп’ютерна інформація. Комп’ютерна інформація – це текстова, графічна чи будь-яка інша інформація (дані), яка існує в електронному вигляді, зберігається на відповідних носіях і може створюватись, змінюватись чи використовуватись за допомогою ЕОМ. У той же час дія статті поширюється і на передачу каналами зв’язку іншої інформації (наприклад, передачу інформації за допомогою факсу, телетайпу, телексу).
Частиною 1 ст.361 охоплюються як випадки проникнення (впливу) у працюючу ЕОМ, систему чи мережу (наприклад, проникнення до системи одного працюючого персонального комп’ютера з такого ж іншого), так і несанкціоноване увімкнення непрацюючої машини і проникнення до неї (вплив на її роботу).
Витік інформації – це ситуація, коли внаслідок певних дій інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним та/або юридичним особам, що не мають права доступу до неї, а втрата інформації – ситуація, коли інформація, яка раніше існувала в АС, перестає існувати для фізичних або юридичних осіб, які мають право власності на неї, в повному чи обмеженому обсязі.
Підробка інформації означає несанкціоновану власником чи уповноваженою ним особою зміну інформації, яка зберігається в АС, а блокування інформації – дії, внаслідок яких унеможливлюється доступ до інформації в системі. Спотворення процесу обробки інформації – зміна методики чи процесу обробки інформації комп’ютером чи АС, внаслідок якої обробка інформації не дає результатів взагалі, дає неправильні результати або ж дає лише частину тих результатів, які можна було отримати до цієї зміни. Порушенням встановленого порядку маршрутизації інформації слід вважати зміну режиму роботи мережі електрозв’язку, внаслідок якої певна інформація, що передається у цій мережі, потрапляє чи може потрапити у розпорядження особи, яка за умов нормальної роботи мережі не повинна була отримати цю інформацію. Злочин вважається закінченим з моменту настання хоча б одного із зазначених у ч.1 ст.361 наслідків. Суб’єкт злочину загальний.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. Злочинні дії можуть бути вчинені лише з прямим умислом, тоді як ставлення винного до наслідків злочину може характеризуватись як прямим, так і непрямим умислом. Кваліфікуючими ознаками (ч.2 ст.361 КК України) злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб, а так само 3) заподіяння ним значної шкоди. Поняття значної шкоди для випадків, коли вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, визначене у примітці до ст.361 КК України. Про порядок розрахунку розміру шкоди див. коментар до ст.199 КК України. Однак із змісту примітки випливає, що значна шкода може мати і нематеріальний характер. Нематеріальна шкода у разі вчинення діянь, передбачених ст.361-363 КК України, може виразитися у тимчасовому зупиненні (припиненні) роботи або іншому порушенні нормального режиму роботи певного підприємства, організації, установи, їх окремих структурних підрозділів, підриві ділової репутації громадянина чи юридичної особи, заподіянні громадянину моральної шкоди внаслідок втрати, незаконного поширення чи витоку інформації, яка є результатом його наукової чи творчої діяльності тощо. Значна шкода нематеріального характеру є оціночним поняттям.
Отже, питання про те, чи слід визнати таку шкоду значною, вирішується органами досудового слідства, прокурором або судом з урахуванням конкретних обставин справи.
Під незаконними операціями з використанням електронно-обчислювальної техніки як кваліфікуючою ознакою шахрайства слід розуміти такі спрямовані на заволодіння чужим майном або придбання права на майно операції, в основі яких лежать обман чи зловживання довірою. При цьому вказану кваліфікуючу шахрайство обставину утворюють лише операції, здійснення яких без використання електронно-обчислювальної техніки е неможливим (наприклад, здійснення електронних платежів, інших операцій з безготівковими коштами).
Якщо з використанням такої техніки здійснюються операції, які цілком можуть здійснюватись за допомогою іншої техніки (наприклад, комп’ютер використовується для набору тексту, виготовлення документа тощо), то розглядуваний склад шахрайства відсутній.
Електронно-обчислювальна техніка у даному випадку виступає засобом вчинення злочину, а здійснювані з використанням неї операції становлять зміст шахрайського заволодіння чужим майном чи правом на нього. Використання електронно-обчислювальної техніки для неправомірного заволодіння чужим майном утворює склад злочину, передбаченого ч.З ст.190 КК України, лише тоді, коли винна особа здійснює викрадення шляхом обману чи зловживання довірою. Обман при вчиненні цього злочину може виразитись у застосуванні програмних засобів, які дають змогу винному будь-яким чином здійснити несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається чи обробляється в автоматизованих системах, щоб ввести в оману автоматизовану систему і видати себе за того, хто має право в ній працювати і здійснювати відповідні операції.
Проникнувши у такий спосіб до відповідної електронної системи, винний здійснює ті чи інші операції, як це робив би той, хто має на це право. При цьому він може вплинути на процес обробки інформації, перекрутити її зміст чи знищити, задати необхідну для заволодіння майном чи правом на нього команду, налагодити систему так, щоб вона функціонувала в режимі, який би забезпечив винному або іншим особам незаконне отримання чужого майна чи права на нього. Суть шахрайського обману при цьому залишається незмінною, з тією лише особливістю, що реалізується він за допомогою використання електронно-обчислювальної техніки, що потребує наявності відповідних знань, рівня підготовки, навичок. Зловживання довірою як спосіб шахрайства при незаконних операціях з використанням електронно-обчислювальної техніки має місце тоді, коли винна особа в результаті довірчих відносин (у зв’язку з виконанням службових обов’язків, дружніми стосунками з потерпілим тощо) має вільний доступ до здійснення відповідних операції і недобросовісно використовує ці відносини для неправомірного заволодіння чужим майном чи правом на нього.
Якщо винна особа проникає до захищеної електронної системи в інший спосіб, наприклад шляхом блокування чи знищення захисних кодів, і здійснює незаконні операції по заволодінню чужим майном, її дії не утворюють складу шахрайства, оскільки в них відсутні обман чи зловживання довірою. Їх слід розглядати як крадіжку чужого майна і кваліфікувати за відповідною частиною ст.185 КК України.
Відповідно статті 185 КК України (Крадіжка) законом передбачено:
1. Таємне викрадення чужого майна – карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 80 до 24 годин, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців, або позбавленням волі на строк до 3 років.
2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, – карається арештом на строк від 3 до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, – карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, – карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Вищенаписане дає підстави вважати, що аферисти Лоуренс Едвард «Ларрі» Пейдж, Сергій Брін, Емерсон Шмідт, Стон Бірч, Меклі Бафоу вчинили умисні кримінальні правопорушення, які передбачені ч.3 ст.185, ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.361, ч.3 ст.190, ч.2 ст.194, ч.2 ст.366, ст.356, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що протиправна діяльність недоумків Лоуренса Едварда «Ларрі» Пейджа, Сергія Брін, Емерсона Шмідта, Стона Бірча, Меклі Бафоу являється частиною громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то любі неправомірні дії єврейських виродків Лоуренса Едварда «Ларрі» Пейджа, Сергія Брін, Емерсона Шмідта, Стона Бірча, Меклі Бафоу, по відношенню до особи_1, слід розцінювати як такі, що направлені на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягнуть за собою додаткову кримінальну відповідальність, передбачену ст.170 КК України. Крім цього, як для даного випадку, протиправні дії потвор Лоуренса Едварда «Ларрі» Пейджа, Сергія Брін, Емерсона Шмідта, Стона Бірча, Меклі Бафоу являється явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до іноземного бізнесу та керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави. Шахраї Лоуренс Едвард «Ларрі» Пейдж, Сергій Брін, Емерсон Шмідт, Стон Бірч, Меклі Бафоу, через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, несанкціоновано втручаються в діяльність електронних машин, шкодять власності своїх клієнтів, створюють і утримують організовані кримінальні угрупування, надають допомогу кримінальним елементам, знищують докази вчинених злочинів, перешкоджають діяльності громадських організацій, вчиняють резонансні шахрайства, викрадають у громадян особисті кошти та персональні дані, протидіють громадській, активістській і журналістській діяльності, направленій на висвітлення в мас-медіа об’єктивних фактів потенційного геноциду і бандитизму, не людських біологічних експериментів над людьми, вандалізму і мародерства, корупції і казнокрадства, свавілля і безчинності самопроголошених урядів Петра Порошенка і Володимира Зеленського. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень недоумками Лоуренсом Едвардом «Ларрі» Пейджем, Сергієм Бріном, Емерсоном Шмідтом, Стоном Бірчем, Меклі Бафоу містять всі ознаки злочину, що передбачені ч.3 ст.185, ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.361, ч.3 ст.190, ч.2 ст.194, ч.2 ст.366, ч.1. ст.111, ч.1 ст. 111-1, ст.356, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до ГСУ НП в м.Києві, ГСУ СБУ, ГСУ ГПУ про вчинені кримінальні правопорушення аферистами Лоуренсом Едвардом «Ларрі» Пейджем, Сергієм Бріном, Емерсоном Шмідтом, Стоном Бірчем, Меклі Бафоу та подані відповідні цивільні позови до ТОВ “Гугл”. Очікуємо результатів адекватного реагування ГСУ НП в м.Києві, ГСУ СБУ та ГСУ ГПУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР та результатів проведеного досудового розслідування та рішень суду у цивільних провадженнях. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Оголошення_Google_Аds

Період_вимога_ПСП_ГУГЛ

Повідомлення_блокування_оголошення

Повторне_відхилення_реклами_Гугл

Секрети_Листування_Гугл

3 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Орест
18 днів тому

Ці єврейські сучі патрохи з Гугла являються справжніми психами! З яких це пір і якими законами ображений клієнт позбавляється права на оскарження неправомірних дій Гугла? І чому не можна розкривати таємниці переписки із працівниками технічної підтримки Гугла, якщо за інакших обставин там “зверху” не зможуть вивчити ситуацію виниклого конфлікту і покарати винних? Що стосується заголовків об’яви, то я повністю згоден з автором статті: якщо Зеленський і Кличко роками не виконують рішення суду і не повертають незаконно вилученого майна, тоді чому не можна писати цю правду для громадян? Для цього і існує по всьому світу журналістика, мас-медіа, громадські організації і Конституція,… Читати далі »

Люда
18 днів тому

Якщо зважити на те, що Сергій Брін являється євреєм-рашистом, то йому удвічі вигідно виконувати злочинні замовлення від підараса Зеленського і недоумка Федорова! Як кажуть у народі, з одного вистрілу – два зайці убив! Судячи з того, що смердючий єврей Сергій Брін часто буває в Москві, то його співпраця з ФСБ є просто очевидною. Тоді чому не припустити, що роблячи кримінальні послуги для обрізаного єврея Зеленського, інший обрізаний єврей Сергій Брін робить не менш важливі послуги для Володимира Путіна? Чи думав про це колись моральний і фізичний урод Зеленський, що через його розумову відсталість тривало потерпає не тільки Україна, але і… Читати далі »

Рая
17 днів тому

якби ці єврейські тварюки не обкрадали людей, в тому числі у вищенаведені способи, то напевно не були б зараз мультимільярдерами! а такі наркоманські хуєсоси як Зеленський їм ще й сприяють у шахрайствах та крадіжках! від потенційної злочинної взаємодії недоумка Зеленського, Ларрі Пейджа та Сергія Бріна програє лише не єврейський люд! в даному прикладі, від так званої “командної” гри, останні двоє єврейських сук лише збагачуються, а Зеленський – отримує гарантоване придушення свободи слова, засекречування фактів ним розвернутого геноциду українського народу, мору людей, біологічних експериментів, колабораціонізму, корупції, казнокрадства, мародерства, вандалізму, бандитизму, наркоманії і педофілії, та як результат усього цього – остаточного ухилення… Читати далі »