Головацький Геннадій Григорович

Головацький Г.Г. Дебіл з НАБУ повертає заяви про злочини

НАБУ, Новости, Популярные новости

19.08.2022 року, через приймальну НАБУ, особа_1 подав на ім’я керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України Калужинського А.В. заяву за вих. № 4768/19 про вчинені суддями Кучмою А.Ю., Аліменко В.О. і Безименною Н.В. кримінальних правопорушень. В своїй заяві за вих. № 4768/19 від 19.08.2022 року особа_1 вказав всі елементи вчиненого злочину: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. Також, у своїй заяві особа_1 вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб; ПІП фігурантів, їх місце роботи і займані посади, короткі відомості про вчинені кримінальні правопорушення.
Крім цього, особа_1 кваліфікував вчинені суддями Кучмою А.Ю., Аліменко В.О. і Безименною Н.В. правопорушень за ч.2 ст.366, ч.3 ст.157, ч.2 ст.256, ч.1 ст.111, ч.7 ст.111-1, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
Відповідно, в заяві за вих. за вих. № 4768/19 від 19.08.2022 року були всі необхідні дані, які згідно вимог нового Кодексу уже були не обов’язковими для того, що б керівник ГПД НАБУ Калужинський А.В. виконав вимоги ст.214 КПК України та у відповідності до положення п.6 ст.39 КПК України, впродовж до 24 годин вніс до ЄРДР відомості про вчинені кримінальні правопорушення суддями Кучмою А.Ю., Аліменко В.О. і Безименною Н.В.
Зазначене узгоджується із позицією суддів ВССУ, яка викладена в п.п.1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016 року: “…Визначений ч.1 ст.214 КПК обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження”.
Звертаючись до керівника ГПД НАБУ Калужинського А.В. із заявою про вчинене правопорушення, особа_1 посилався на: 1) п.1 ч.1 ст.303 КПК, адже на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення; 2) ч.1 ст.306 КПК, адже скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду; 3) ч.1 ст.214 КПК, адже слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування; 4) ч.2 ст.214 КПК, адже досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. При цьому, в реєстрі, згідно з п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК, зазначається попередня правова кваліфікація правопорушення з зазначенням статті Закону України про кримінальну відповідальність;
5) п.10 ч.1 ст.3 КПК, адже провадження – це досудове розслідування і провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Водночас, у випадку розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчі судді зобов’язані перевірити виконання органом досудового розслідування вимог ст.214 КПК при отриманні заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення, не вдаючись на даному етапі в оцінку відповідності повідомлення про злочин всім критеріям підслідності, визначеним п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Тим більше, вирішення пов’язаних з цим питань правової кваліфікації та доведення наявності всіх елементів складу кримінального правопорушення, підсудного Солом’янському районному суді м.Києва, не може покладатися суддею на заявника. Навпаки, зі змісту ст.214 КПК слідує, що у разі, якщо у зверненні особа порушує перед органом розслідування питання про вчинення правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу правопорушення, то такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження, відповідно до ст.284 КПК України.
Також, положення законодавства не передбачають здійснення суддями оцінки обгрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження. За змістом і логічним аналізом ст.214 КПК слідує, що заява чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що підлягає передачі іншому органу досудового розслідування, (ч.5 ст.36 КПК), за підслідністю (ч.7 ст.214 КПК, ст.215 КПК) або за місцем проведення досудового розслідування (ч.2,4 ст.218 КПК), спочатку мають бути внесеними до Реєстру за місцем первісного подання у встановлений законом строк і лише після цього може бути вирішене питання щодо направлення зазначених заяв чи повідомлень за підслідністю.
Такий алгоритм дій узгоджується і з Положенням про порядок ведення ЄРДР, у п.1 та п.3 розділу 3, з якого йдеться про передачу за підслідністю або за місцем проведення досудового розслідування саме кримінального провадження, а не окремої заяви чи повідомлення.
Наведене свідчить про те, що оскаржувана особою_1 бездіяльність керівника органу досудового розслідування, яка полягала у не внесенні до ЄРДР відомостей заяви за вих. № 4768/19 від 19.08.2022 року про вчинені кримінальні правопорушення суддями Кучмою А.Ю., Аліменко В.О. і Безименною Н.В. у визначений КПК строк, була предметом оскарження в Солом’янському районному суді м.Києва.
Однак, у порушення ч.1 ст.2 КК України, п.8 ч.1 ст.3 та ч.6 ст.39 КПК України, Розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року у порядку, визначеним п.4,5 ч.5 ст.214 КПК України, станом на 22.08.2022 року особу_1 у жодний із способів так і не було повідомлено керівником ГПД НАБУ Калужинським А.В. про внесення до ЄРДР відомостей його заяви за вих. № 4768/19 від 19.08.2022 року.
Разом з тим, у відповідності до відбитків штемпелю і штрихкоду на оригіналі поданої до НАБУ заяви за вих. № 4768/19 від 19.08.2022 року, НАБУ вказану заяву про вчинені кримінальні правопорушення зареєструвало рівно в 16 годин і 51 хвилину 19.08.2022 року під вхідним номером ЗГ-№ В-6555, однак відомостей до ЄРДР як завжди – не внесло. Більше цього, як це витікає з безпрецедентного листа за вих. № 111-188/14698 від 22.08.2022 року в.о. керівника Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ (підготовила лист спеціаліст Управління Ігнатенко Олена Петрівна) Головацький Геннадій Григорович повідомив особу_1 про те, що він розглянув його заяву про вчинені кримінальні правопорушення за вих. № 4768/19 від 19.08.2022 року в порядку ст.22 Закону України “Про звернення громадян”, після чого повернув її назад заявнику. А в обгрунтування своїх доводів Головацький Г.Г. пояснив, що підставою для повернення вказаної заяви стало те, що особа_1 раніше уже подавав до НАБУ подібного змісту заяви, на які його управлінням уже неодноразово надавалися відповідні відповіді (на кшталт того, що підслідність заяви змінена до органів ТУ ДБР, ГСУ НП у м.Києві). І це попри те, що особа_1 у своїй заяві про вчинені кримінальні правопорушення суддями Кучмою А.Ю., Аліменко В.О. і Безименною Н.В. за вих. № 4768/19 від 19.08.2022 року писав таке: “…Згідно із положенням п. п. 1.1., 1.4. Розділу ІІ Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» від 06.04.2016 року за № 298 від 30.06.2020 року, формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення.
Одночасно повідомляю, що дана заява про вчинення кримінального правопорушення не є зверненням громадян (заявою, скаргою), що подаються в порядку, передбаченому ЗУ «Про звернення громадян» від 02.10.96 року і не підлягає розгляду відповідно до цього Закону.
Дана заява про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до ст.214 КПК України та Наказу Генеральної прокуратури України «Про єдиний реєстр досудових розслідувань» за № 298 від 30.06.2020 року підлягає реєстрації та подальшому розгляду в порядку кримінально-процесуального законодавства України. Отже, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, є підставою для проведення слідчим досудового розслідування, вчинення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень з метою встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та подальшого притягнення такої особи до кримінальної відповідальності”.
Але це чомусь не стало жодною перепоною у протиправній чи то божевільній діяльності Головацького Г.Г., який протиправно перебрав на себе функції прокурора САП, адже тільки прокурор САП має виключне право на винесення Постанови про зміну підслідності заяв про вчинені кримінальні правопорушення (згідно вимог ч.7 ст.214 КПК України та Закону України “Про прокуратуру”). Більше цього, навіть прокурор САП не наділений правом міняти підслідність заяв про вчинені кримінальні правопорушення без попереднього внесення відомостей таких заяв до ЄРДР, навіть при відсутності явних даних про вчинення такого злочину.
Тобто, відповідно вказаним положенням КПК, а також на підставі Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, прокурор змушений спершу внести необхідні відомості до ЄРДР, а вже потім змінювати підслідність такого кримінального провадження (а не просто заяви). У випадку із удурком Головацьким Г.Г., роками в його Управлінні по роботі зі зверненнями громадян НАБУ відбувається все рівно наоборот: заяви про вчинені злочини розглядаються не детективами ГПД НАБУ, і навіть не його керівником Калужинським А.В. в порядку ст.39 КПК, а спеціалістами по роботі зі зверненнями громадян в порядку Закону України “Про звернення громадян”, а згодом всі ці заяви перекидаються до інших інстанцій, без ванесення відомостей до ЄРДР.
При цьому, такі виродки як Головацький Г.Г. чомусь уперто і впродовж тривалих років не беруть до своєї уваги те, що слідчі судді багатьма тисячами своїх рішень скасовують описану вище злочинну бездіяльність працівників Управління по роботі зі зверненнями громадян та змушують їх на протязі 24 годин, з моменту отримання судових рішень, внести відповідні відомості заяв про вчинені злочини до ЄРДР.
Такі потвори як Головацький Г.Г. продовжують знов і знов перевищувати свої повноваження та розглядати усі заяви про вчинені злочини в порядку Закону України “Про звернення громадян”, в той час як слід це робити в порядку КПК України, суворо дотримуючись вказівок Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року та Положення про облік кримінальних правопорушень.
Поміж тим, в.о. керівника Управління по роботі зі зверненнями громадян НАБУ Головацький Г.Г. умисно збрехав, коли зазначив у своєму шахрайському листі за вих. № 111-188/14698 від 22.08.2022 року, що нібито попередні заяви особи_1 про вчинені кримінальні правопорушення ідентичні заяві за вих. № 4768/19 від 19.08.2022 року, адже насправді там вказані різні кваліфікації вчинених злочинів вказаними вище суддями (одна з яких недавно з’явилася в КК України), різні вихідні номери і дати заяв, у “старих” заявах не міститься інформації щодо наявності у заявника доказів вчиненого суддями злочину, їх фому і зміст, з повідомленням про умови їх передачі слідству тощо.
Поміж тим, насправді КПК України не обмежує кількість спроб подачі до НАБУ заяв про вчинені кримінальні правопорушення, так як законодавець і близько не міг передбачити, що в НАБУ будуть коли- небудь розглядатися заяви про вчинені кримінальні правопорушення особами, які і близько не являються детективами (та керівниками ГПД НАБУ) в порядку Закону України “Про звернення громадян” та повертатися заявникам. Останнє законом заборонено навіть через призму ст.8 Закону України “Про звернення громадян”, де дозволяється за певних умов першому керівнику інстанції зупиняти листування із заявниками, але нів’якому разі це не можна робити клеркам, які займають проміжні керівні посади.
Пунктом 1 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що саме керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. В таку групу слідчих може бути включений і сам керівник органу досудового розслідування.
При чому, включення до групи слідчих керівника органу досудового розслідування є необов’язковим, оскільки, в силу наданих процесуальним законом, зокрема п.4, ч.2 ст.39 КПК України повноважень, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим, здійснювати досудове розслідування, виконувати функції реєстратора кримінальних правопорушень, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
А слідчий, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КПК України, уповноважений починати досудове розслідування та розглядати подані йому клопотання.
Згідно Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, в 2 частині (Облік кримінальних правопорушень) розділу II (Порядок формування та ведення реєстру), в пункті 8 зазначається таке (Цитата): «Відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо».
У відповідності до Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Листом від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 пояснив наступне: «…Необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст.214 КПК обов’язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч.4 ст.214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов’язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року, прийнятим на виконання вимог КПК України. Зазначені нормативні засади, як засвідчили результати проведеного аналізу судової практики, також беруться до уваги слідчими суддями під час розгляду аналізованого в межах цього підрозділу виду скарг. Таким чином, з огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст.214 КПК 24-годинного строку, слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора. Відтепер у всіх справах обов’язковим є проведення досудового розслідування (прояв засади публічності), яке розпочинається слідчим, прокурором негайно після внесення заяви потерпілого до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
На прикладах дебіла Головацького Г.Г. і шльондри Ігнатенко Олени Петрівни можна переконатися у фактичній не потрібності і навіть шкідливості існування НАБУ в тій формі, в якій вона зараз існує.
Взамін того, що б належним чином служити інтересам нашої держави, яка руками злочинного уряду Зеленського виплачує їм фантастичну заробітну плату по 2-3 мільйони гривень на рік, шизофреніки і колаборанти Головацький Г.Г. і Ігнатенко О.П. (а таких в НАБУ фактично налічується біля 99%) підривають міць і незалежність нашої держави. А враховуючи те, що зараз триває війна з Росією, то подібна підривна діяльність недоумків Головацького Г.Г. і Ігнатенко О.П. розцінюється як державна зрада.
А тому, безперешкодно виплачуючи щедру заробітну плату колаборантам Головацькому Г.Г. і Ігнатенко О.П. (та решту їм подібним зрадникам з НАБУ) Президент України В.Зеленський із його нікчемним і свавільним урядом також проголосили себе зрадниками, а тому потребують усунення від влади.
У відповідності до ст.68 Конституції, кожен зобов’язаний неухильно дотримуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей. У відповідності до ст.64 Конституції (Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Хіба не за ці вітчизняні і міжнародні стандарти права щодня і на протязі восьми років гинули в ОСС найперспективніша, найсвідоміша і найпатріотичніша молодь України та продовжують зараз гинути у російсько-українській війні? Недоумки і колаборанти Головацький Г.Г. і Ігнатенко О.П. через свою корумпованість, нахабність, бездарність, протиправність і ненормальність напевно уже забули про посмертний героїзм Небесної Сотні, воїнів АТО (ООС), солдат української армії і бійців територіальної оборони, які віддали свої безцінні життя за право решти українського народу жити без ярма на шиї і у відповідності до існуючих стандартів міжнародного права. Більше цього, аферисти Головацький Г.Г. і Ігнатенко О.П. саме у такий підлий спосіб навмисно сплюндровують добру пам’ять про загиблу Небесну Сотню, бійців АТО (ООС), солдат української армії і бійців територіальної оборони, нівелюючи своїми диверсійними діями героїчні досягнення українського народу. Сподіватимемося, що у м.Києві знайдуться виживші ветерани АТО (ООС), учасники Майдану, солдати ЗСУ і бійці територіальної оборони, які умиють цих зрадливих і корумпованих виродків їх зловонною кров’ю, якщо керівництво НАБУ, САП, СБУ, ДБР, Президент України Володимир Зеленський та Верховна Рада України не бажають діяти в рамках закону.
Усе вищенаписане дає підстави вважати, що поддонки Головацький Г.Г. і Ігнатенко О.П. вчинили кримінальні правопорушення, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України. Однак, якщо врахувати ще й те, що контроль за поданням заяв про вчинені кримінальні праворушення до НАБУ також витікає з предмету громадської діяльності особи_1, яка делегована йому Міністерством юстиції України, то протиправну діяльність зрадників Головацького Г.Г. і Ігнатенко О.П. слід розцінювати як таку, що направлена на умисне перешкоджання виконанню його громадських обов’язків і тягне за собою додаткову кримінальну відповідальність, що передбачена ст.170 КК України.
Крім цього, як для даного випадку, дії безграмотних потвор Головацького Г.Г. і Ігнатенко О.П. є явно антидержавними, що направлені на підрив довіри громадськості до антикорупційних органів і керівників держави в цілому, що явно на руку зовнішнім ворогам нашої держави.
Колаборанти Головацький Г.Г. і Ігнатенко О.П., через підривну співпрацю з зовнішнім ворогом, перевищують службові повноваження, розглядають заяви про вчинені кримінальні правопорушення в порядку Закону України “Про звернення громадян” (навіть не являючись детективами) та протиправно повертають їх заявникам, вчиняють підроблення, приховують вчинені злочини, надають допомогу злочинним особам і організованим кримінальним угрупуванням, культивують і поширюють корупцію, вчиняють саботаж і диверсії, кришують неплатників податків, позбавляють державу права на отримання податків, завдають шкоди економіці держави на трильйони гривень (у квартал), деморалізують українську армію, перешкоджають фінансуванню збройних сил України, наражають Україну на поразку у війні з Росією, перешкоджають діяльності громадських організацій, тим самим саботуючи роботу антикорупційних органів. Саботаж і бойкотування роботи антикорупційних органів прирівнюється до шпіонажу і зраді інтересам держави. Шизофреніки Головацький Г.Г. і Ігнатенко О.П. умисно вчиняють посадові злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній, економічній і інформаційній безпеці України. Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України має безжально каратися, поки наша країна ще не зазнала поразки у війні. Навмисна протидія нинішній державній політиці колаборантами Головацьким Г.Г. і Ігнатенко О.П. вже розчарувала частину українців у нинішньому курсі нашого уряду та призводить до агресивної настроєності населення. Зазначене підтверджує, що в діяльності дебілів Головацького Г.Г. і Ігнатенко О.П. наявний склад ще двох кримінальних правопорушень, що передбачені ч.1 ст.111, ч.2 ст.111-1 КК України. Таким чином, відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень потворами Головацьким Г.Г. і Ігнатенко О.П. містять всі ознаки злочину, які передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368, ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ст.170, ч.1 ст.111, ч.2 ст.111-1, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України та підлягають невідкладному внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є підставою для початку проведення досудового розслідування. З цього приводу були подані відповідні заяви до СУ ДБР, ГСУ СБУ і УВК НАБУ про вчинені кримінальні правопорушення зрадниками Головацьким Г.Г. і Ігнатенко О.П. Очікуємо результатів адекватного реагування СУ ДБР, ГСУ СБУ і УВК НАБУ стосовно вчасності внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Також очікуємо резонансу небайдужої міжнародної і української громадськості та належної реакції не корумпованого мас-медіа.

Головацький-Г.Г.-і-Ігнатенко-О.П.-лист

Головацький-Г.Г.-відмова-у-реєстрації-заяви-1

Головацький-Г.Г.-відмова-у-реєстрації-заяви-2

1 Коментар
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Рома
21 днів тому

І дійсно, історично алчні євреї вбили у Франції із пістолета відомого борця за свободу Симона Петлюру, а у Львові зарубали сокирою талановитого митця і патріота Ярослава Галана. У такий же спосіб потрібно зараз розшукувати жиденят Зеленського і безжально знищувати їх! Ще не минуло і 6 місяців, як цей обрізаний виродок попав у скандал із своїми офшорами, а один місяць – як попав у поле зору міжнародної спільноти щодо розміщення військової техніки між дитячими садками і в житлових районах, через що став винуватцем убитих дітей і мирних людей. Нормальна б людина уже трохи заспокоїлася, якщо вже так сильно не хоче йти… Читати далі »